|
Шулик Іван Іванович
Іван Іванович Шулик (народився 13 жовтня 1946 в селі, нині смт Петриківка Дніпропетровської області — помер 21 жовтня 2021, Дніпро) — український театральний художник, громадсько-політичний діяч, ветеран Народного Руху України. Заслужений діяч мистецтв України (2008). Член НСХУ (1976). Звання почесного громадянина міста Дніпра присвоєно у 2022 році (посмертно). ЖиттєписНародився в сім'ї службовця та колгоспниці. Навчався в дитячій художній школі в селі Петриківка та в Дніпропетровському художньому училищі. У 1977 році закінчив Український поліграфічний інститут ім. І. Федорова у Львові зі спеціальності художник книги. Мешкав у Дніпрі. У 1966—1978 роках працював головним художником на Дніпропетровській телестудії. У 1966—1968 служив у армії — в охороні «Південмашу». У 1978—1991 — працював у театрах Дніпропетровська головним художником. У 1992—1995 роках працював у Дніпропетровській державній адміністрації керівником відділу з національно-культурних питань, керівником сектору оргвідділу, радником облради з громадсько-політичних питань. У 1995—1998 — керівник оргвідділу Секретаріату Народного Руху України у Києві. З 1998 по 2004 рік працював головним художником обласного Молодіжного театру у Дніпропетровську. У 2004—2006 роках працював начальником Управління культури та туризму при Дніпропетровській ОДА. З 2001 по 2008 рік був викладачем Дніпропетровського театрально-художнього коледжу. З 2006 по 2019 — головний художник обласного академічного Молодіжного театру. Громадська і політична діяльністьУ 1988 році був одним із організаторів відродження Дніпропетровської «Просвіти» — тоді «Товариство шанувальників української мови ім. Дмитра Яворницького». У 1989 році один із організаторів Народного Руху України за перебудову на Січеславщині. З 1990 року очолював обласну та міську Дніпропетровські організації НРУ. 16 липня 1991 року вперше у Дніпропетровську урочисто на високій щоглі закріпив національний прапор України. У 1991 році очолив опір ГКЧП у Дніпропетровську. 28 серпня 1991 року організував підняття синьо-жовтого прапора при вході до Дніпропетровської міськради, а 29-го серпня — над приміщенням міськради. Особисто очолив групу, яка підняла прапор на даху міськради. З серпня 1991 року очолював Дніпропетровський обласний Громадський Комітет з підготовки й проведення Всеукраїнського референдуму 1 грудня. Одночасно був довіреною особою кандидата у Президенти України В'ячеслава Чорновола. З 1999 по 2007 рік очолював Дніпропетровську обласну організацію Українського Народного Руху та Української народної партії. У 2004 році брав активну участь у Помаранчевій революції, у лютому 2014 року — у Революції гідності. ТворчістьУ 1976 році прийнятий до спілки Театральних діячів. З 1977 року — член Національної спілки художників України. 1966 року Іван Шулик він став працювати художником на Дніпропетровській студії телебачення. Потім працював головним художником в театрах міста Дніпропетровська, а також сценографом вистав у інших містах України (Київ, Хмельницький, Кам'янське, Кривий Ріг, Запоріжжя) і Росії (Орел). Іван Шулик поставив сценографію в понад 70 виставах, зокрема в таких як: «Адвокат Маркіян», «На полі крові» Лесі Українки, «Дім Бернарди Альби» Г. Лорки, «Тригрошова опера» Бертольта Брехта, «Я прийшов дати вам волю» Василя Шукшина, «Майстер і Маргарита», «Собаче серце» Михайла Булгакова, «Безталанна» Карпенка-Карого, «97» Миколи Куліша, «Жайвір Ануя», «Три мушкетери» Олександра Дюма, «Шельменко- денщик» Григорія Квітки-Основ'яненка, «Конотопська відьма» Богдана Жолдака, «Молода хазяйка Ніскавуорі» Вуолійокі, «Річард ІІІ» Шекспіра, «Два ангели, чотири людини» Віктора Шендеровича, «Мойсей» Івана Франка, «Собор» Олеся Гончара. У своїй творчій манері Іван Шулик певною мірою сповідує естетичні погляди свого учителя Данила Даниловича Лідера. Це органічне поєднання ліризму, поетичності, традиційних для української національної культури, з чіткою концептуальністю, в основі якої є конфлікт, що породжує драматичну напруженість і масштабність, характерні для сучасного світового мистецтва. Іван Шулик — яскрава творча індивідуальність, йому притаманне режисерське пластичне мислення, здатність витонченого проникнення в ідею вистави. Образна мова його творчості метаморфічна, поліфонічна, самобутня. 1986 року Іван Шулик прийнятий до Національної спілки театральних діячів, а у 1987 році став членом Національної спілки художників. 2008 року його творчість відзначена високим державним званням «Заслужений діяч мистецтв України». Відзнаки
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||
