Штипель Аркадій Мойсейович

Штипель Аркадій Мойсейович
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився14 березня 1944(1944-03-14) Редагувати інформацію у Вікіданих
Каттакурган, Самаркандська область, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Помер23 жовтня 2024(2024-10-23) Редагувати інформацію у Вікіданих (80 років)
Одеса, Україна
ГромадянствоСРСР СРСР→Росія Росія
Національністьєврей
Діяльністьперекладач, поет, письменник, інженер
Alma materДніпровський національний університет імені Олеся Гончара Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівросійська
українська
Роки активності1989—2024
CMNS: Штипель Аркадій Мойсейович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Аркадій Мойсейович Штипель (14 березня 1944, Каттакурган, Самаркандська область, Узбецька РСР — 23 жовтня 2024, Одеса, Україна) — радянський, російський та український поет, перекладач, критик.

Життєпис

Народився Аркадій Штипель 14 березня 1944 року в місті Каттакурган Самаркандської області. Дитинство і юність провів у Дніпропетровську. У 1965 році був виключений з Дніпропетровського державного університету за літературну діяльність за звинуваченням у спробі написати і поширити літературний маніфест, спрямований проти соціалістичного реалізму. Також Аркадій Штипель був звинувачений в очорнюванні радянської ідеології, в сіонізмі та українському націоналізмі[1]. Після служби в армії закінчив навчання заочно на Фізико-технічному факультеті Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара і отримав диплом фізика-теоретика.

З 1968 по 2022 Штипель мешкав в Москві. Працював інженером-акустиком, радіологом, учителем математики, монтажником-наладником, фотографом, сторожем. Після початку російсько-української війни разом із дружиною — Марією Галіною, переїхав в Україну.

Помер 23 жовтня 2024 в Одесі[2].

Творчість

Зовнішні відеофайли
Аркадій Штипель. «Мороз і сонце — дивна днина!..»

Перша публікація Штипеля у 1989 році в антології поетичного андерграунду «Громадяни ночі». Аркадій Штипель постійний автор розділу поезії в журналі «Аріон». Переможець першого українського поетичного слему в рамках фестивалю «Київські Лаври» (Київ, 19 травня 2006[3]) та інших аналогічних турнірів[4].

Критика

Насамперед, вірші Штипеля ясні. Це не означає, що вони елементарні, швидше навпаки. Але відчуття ясності вірша — це, як мені здається, головне, що залишається після читання книги. Ясність — річ досить загадкова, взагалі-то. Вона у першу чергу пов'язується з суворою думкою та візуальною геометрією природи. Наприклад, з Евклідом, з прямим класичним простором, з виразністю і однозначністю відчуттів. Поет нічого не хоче затушувати, затемнити — зовсім навпаки, він прояснює і виправляє неминучі вивихи сприйняття. Природа — проста в своїх основах, а людина, відгороджуючись від неї безліччю власних заздалегідь придуманих схем, її не бачить — й тому вважає і складною, і заплутаною. Штипель — простодушний, але пильний. А ці якості один одному взагалі-то суперечать. Простодушний прийме на віру те, що пильно бачить наскрізь. Значить, висновок один: Штипель бачить не так, як ми, і приймає на віру тільки те, що бачить сам. Володимир Губайловський, «Російський журнал» [5]

Громадська позиція

У червні 2018 підтримав відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.[6]

Публікації

Книги

  • «Мороз і сонце — дивна днина!..». Київ. Видавництво Києво-Могилянська академія, 2016.
  • В гостях у Евкліда: Вірші.. — М.:Журнал поезії «Аріон», 2002. — Книжкова серія «Голосу» журналу поезії «Аріон» — ISBN 5-901820-02-9 (рос.)
  • Вірші для голосу: Друга книга.. — М.: АРГО-РИСК; Книжковий огляд, 2007. — Книжковий проект журналу «Повітря», вип. 25. — ISBN 5-86856-138-4. (рос.)
  • На рівні дихання: Вірші. — СПб.: Алетейя, 2009. — 184 с. (рос.)
  • Ось слова. — М.: Російський Гуллівер, 2011. — 124 с. — ISBN 978-5-91627056. (рос.)

У збірках

Примітки

  1. ↑ Ювілей Аркадія Штипеля в Будинку Брюсова(рос.)
  2. ↑ В Одесі помер відомий український поет, який повернувся з Москви після вторгнення РФ. News.Telegraf (укр.). 23 жовтня 2024. Процитовано 23 жовтня 2024.
  3. ↑ [1]
  4. ↑ ПОЕТИ І ЛАВРИ НОН-СТОП. Євген Лесин, Андрій Родіонов, Матвій Славко / «Независимая газета», 25.05.2006. Архів оригіналу за 18 травня 2008. Процитовано 19 вересня 2016.
  5. ↑ Володимир Губайловський, «Російський журнал»(рос.)
  6. ↑ An appeal to the representatives of countries who are expected to travel to the World Cup football games in Russia [Архівовано 22 червня 2018 у Wayback Machine.] Open Democracy, 06.06.2018

Джерела

Посилання