|
Штепа Іван
Іва́н Ште́па (*? — † бл. 1684) — полковник Корсунського полку, засновник селища Краснокутськ Харківської області. БіографіяУ 1651 році, після битви під Берестечком, група переселенців з Задніпрянщини та козаки Корсунського полку під проводом полковника Івана Штепи оселилися під захистом лісів на пагорбах вздовж річки Мерла. Ця дата вважається датою заснування Краснокутська. Уже в наступному році — був добудований острог, а в 1657 році Красний Кут став укріпленою фортецею, яка активно протистояла нападам турко-татарських загонів. Збереглися такі документальні свідчення про заснування Краснокутська:
Відомо, що Іван Штепа їздив в Охтирку і просив місцевого полковника Івана Перехрестова приєднати Красний Кут до Охтирського полку. Той дав згоду, у Красному Куті була створена сотня козаків, яка отримала всю необхідну атрибутику, а козаки — відповідні ранги. Сам Іван Штепа з кожним роком слабшав — через рану, яку отримав в битві. За версту від фортеці він побудував за свій кошт невеликий дерев'яний монастир, у який в 1680 році пішов ігуменом Іоанникієм, передавши керівництво сотнею полковнику Маньковському. Помер Іван Штепа приблизно в 1684 році. В монастирі, який назвали на честь святих Петра і Павла Петропавлівським, ігуменом став його син Матвій, який назвався Мартиніаном. Громада ченців відразу ж взяла 25 десятин землі, почала зміцнювати захисні споруди. Рили печери, за зразками київських — ближні і дальні, будували чернечі келії. Яка подальша доля сина Штепи — невідомо. Він був неодружений і нащадків у нього не було. За іншими даними, він мав двох синів — Андрія і Мартіна, яких доручив Краснокутському протоієрею Петру Еремєєву, бездітному, разом зі своїм маєтком, з тим, щоб той зберіг для них маєток як спадок. Монастир до наших днів не зберігся. Уціліли столітні дерева тих часів і місцями — підземні ходи. Деякі дослідники припускають, що довжина лабіринтів сягала 18 км і вони тягнуться аж до сусіднього села Глобівка. Мощені печери жовтою цеглою на міцному розчині. Монахи до вапна додавали білок гусячих та качиних яєць, що збирали в довколишніх очеретах. Цеглу клали прямо на глину печер. Кладка уціліла краще, якби свого часу люди у деяких місцях не розібрали її. Згодом частина ходів обвалилися, сховавши підземну церкву, яка, згідно з легендами, там була. Входи до двох печер з місцями відновленою кладкою (її реставрували у 80-х) нині відкриті для туристів, які відвідують Краснокутський дендропарк. Примітки
Джерела
|
|||||||||||||||||||
