Штейнберг Михайло Максимович
Мих́айло Максимович Шт́ейнберг (15 січня 1952, Харків — 1976) — український радянський шахіст, майстер спорту СРСР (1967). БіографіяНавчився грати рано, пізніше займався в Харківському Палаці піонерів, де викладав О. Г. Мацкевич. У чемпіонаті країни серед юнаків до 18 років (1966 р.), він розділив 1—2 місця. Через кілька місяців стався успіх в змаганнях серед дорослих. У півфіналі чемпіонату країни Штейнберг перевиконав норму майстра (стати майстром в 14 років до цього ще нікому не вдавалося)[2]. Після цього йому дозволили виступити (наприкінці 1966 року)[3] за СРСР на чемпіонаті Європи серед юніорів в Гронінгені (Нідерланди), де в фіналі він посів перше місце (6 з 7), обігнавши найближчого переслідувача Ендрю Вайтлі[en] на два очки[4]. Декілько добрих результатів домігся і у 1967 році. У відбірковому турнірі до юнацького чемпіонату світу розділив 2—3 місця. Став срібним призером чемпіонату ДСТ «Спартак». У 35-му чемпіонаті СРСР[en] розділив 8—17 місця (15 місце за додатковими показниками) серед 126 учасників. Екс-чемпіон світу Ботвинник назвав М. Штейнберга однією з головних надій радянських шахів. У міжнародному матчі між Радянським Союзом та Югославією 1968 року Штейнберг зіграв на першій юніорській дошці перед майбутнім чемпіоном світу Анатолієм Карповим. У 1969 році в складі збірної Української РСР завоював бронзову медаль командного чемпіонату СРСР[ru]. У 1971 році він виграв клубну першість СРСР, граючи в молодіжному клубі «Буревестник»[5]. Вступив до Дніпропетровського університет на механіко-математичний факультет. Через рік перевівся на мехмат Харківського університету. Після закінчення університету зіграв лише в 3 турнірах, але у всіх зайняв 1-і місця. Не доживши до 25 років, Штейнберг помер від раку крові. У Харкові проводяться щорічні шахові турніри пам'яті майстра спорту Михайла Штейнберга. Література
Посилання
Примітки
|