Шкрумеляк Юрій Андрійович

Шкрумеляк Юрій Андрійович
Народився18 квітня 1895(1895-04-18)
Ланчин, Станиславівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Помер16 жовтня 1965(1965-10-16) (70 років)
Коломия, Івано-Франківська область, Українська РСР, СССР
ПохованняЛичаківський цвинтар[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-Угорщина → ЗУНР ЗУНР →  УНР
Діяльністьперекладач
Alma materЛьвівський національний університет імені Івана Франка
CMNS: Шкрумеляк Юрій Андрійович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Ю́рій Андрі́йович Шкрумеля́к (18 квітня 1895(18950418), м. Ланчин, нині смт Надвірнянського району Івано-Франківської області — 16 жовтня 1965, Коломия) — український журналіст, поет, перекладач і дитячий письменник, січовий стрілець, автор творів про визвольну боротьбу УСС-УГА.
Псевдоніми: Іван Сорокатий, Юра Ігорків, Ю. Підгірський, Смик, Гнотик, Олекса Залужний, Максим Цимбала.

Біографія

Народився в селянській сім'ї.

Навчався в сільській школі в 1901—1907 роках, у 1907—1914 — у Коломийській гімназії[якій?], 1922—1924 — у Львівському університеті і на філософському факультеті Празького університету. Знав кілька європейських мов. Згодом вільно перекладав з німецької, англійської, чеської, російської та польської мов.

Під час Першої світової війни воював у складі Українських Січових Стрільців, був підхорунжим. Належав до найвідоміших поетів-усусів. Зокрема, після кривавих боїв на Маківці Михайло Гайворонський на слова Юрка Шкрумеляка написав пісню «Питається вітер смерті». «Стрілець і пісня, — зауважував Шкрумеляк, — то брат і сестра, то любчик і любка; в одинокій пісні знаходить стрілець розраду та хвилеве забуття».

Учасник визвольної війни. Працював із Миколою Євшаном у архівах Начальної Команди УГА.

1920—1930 — співробітник і редактор часописів «Дзвіночок» і «Світ дитини», до співпраці з якими запрошував відому дитячу поетесу Марійку Підгірянку.

1928—1939 — співробітник видавничого концерну Івана Тиктора, головний редактор і фейлетоніст (псевдонім Іван Сорокатий) газети «Народна справа» та журналу для дітей «Дзвіночок».

1945 р. був засуджений на 10 років ув'язнення в радянському концтаборі. Покарання відбував у Печорських таборах. Після повернення з ув'язнення (1956 р.) реабілітований.

Помер 16 жовтня 1965 у місті Коломия (довідник «Письменники Радянської України» (1970) вказує, що помер 20 листопада 1965 р. у Львові), похований у Львові на Личаківському кладовищі.

Творчість

Юрій Шкрумеляк увійшов у літературу першим друкованим віршем на патріотичну тематику «За рядами ряди» (Відень, 1915).

Автор понад 30 книг для дітей (найвідоміші «Юрза-Мурза» (1921), «Записки Івася Крілика», «Стрілець Невмираха», «Мова віків» та (під псевдонімом Юра Ігорків) «Історії України для дітей» у чотирьох частинах.

Численні переклади зі світової класики, пристосовані для малого читача («Казки з 1001 ночі», «Алядин і чарівна лямпа», «Історія про малого Мука», «Пригоди мореплавця Сіндбада» та ін.).

Друкувався у виданнях «Червоної Калини», зокрема в календарях-альманахах — вірші, оповідання та белетризовані спомини.

Автор поем «Кузня в Нагуєвичах» (1958), «Довбушева слава» (1961).

Окремо вийшли:

  • Поема «Сон Галича» (Станиславів, 1920).
  • Лірико-публіцистична проза «Поїзд мерців» (Львів, 1922).
  • «Авелева жертва» (1926).
  • Пригодницька повість «Чета крилатих» (1928, перевидано 1954 у США).
  • Повість «Вогні з полонин» (1930).
  • П'єса «Стрілець Невмирущий» (1938).
  • Повість «Високі гори і низини» (1939).
  • Збірка поезій «Пісня про радісну осінь» (Київ, 1940).
  • Збірка поезій «Сопілка співає» (Львів, 1957).
  • Вибрані твори «Привіт Говерлі» (Київ, 1964).

Твори

Примітки

  1. ↑ Вічна Ватра на Личакові: могили пластунів у Львівському історико-культурному музеї-заповіднику «Личаківський цвинтар» — Львів: 2007. — С. 73. — 76 с.

Література

Посилання