У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Шин.
Шин або сін (івр.שִׁין, שִׂין, накреслення ש) — двадцять перша літера
гебрайської абетки. Позначає звук [ʃ] у разі, якщо крапка над літерою праворуч — שׁ, і звук [s], якщо крапка зліва — שׂ.
Вважається, що фінікійська абетка лежить в основі усіх фонетичних систем письма Європи та Передньої Азії (давньогрецької писемності, гебрайської абетки тощо). Зокрема, з фінікійською літерою «сін» () генетично пов'язані глаголічні літери і , старослов'янські і , сучасні кириличні літери «ш» і «щ».