Шикін Йосип Васильович
Йосип Васильович Шикін (8 вересня 1906, сеоло Личово Владимирської губернії, тепер Гаврилово-Посадського району Івановської області, Російська Федерація — 30 липня 1973, місто Москва) — радянський партійний і державний діяч, військовий політпрацівник, дипломат. Генерал-полковник (8.09.1945). Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС (1956—1973). Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання. БіографіяНародився в селянській родині. У 1931 році закінчив Комуністичний вищий навчальний заклад імені Крупської у Москві. У 1931—1934 роках — завідувач навчально-виробничої частини школи фабрично-заводського навчання і завідувач відділу підготовки кадрів Горьковського автомобільного заводу. У 1934—1939 роках — на партійній роботі в місті Горькому: 1-й секретар Автозаводського районного комітету ВКП(б) міста Горького. З 1939 року — служба в Червоній армії. У 1939 році закінчив Курси вищого політичного складу РСЧА. З листопада 1939 по серпень 1940 року — начальник Політичного відділу Військово-Електротехнічної Академії РСЧА. У 1940—1941 роках — заступник начальника Управління політичної пропаганди Ленінградського військового округу. Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. У 1941—1942 роках — член Військової Ради Північного фронту, начальник Політичного управління Ленінградського і Волховського фронтів. У липні 1942—1945 роках — заступник начальника Головного політичного управління РСЧА. 2 серпня — 20 грудня 1945 року — член Військової ради Головного командування радянських військ на Далекому Сході. У вересні 1945 — лютому 1949 року — начальник Головного політичного управління Радянської армії. У лютому 1949 — березні 1950 року — начальник Військово-політичної академії імені Леніна. У березні 1950 — листопаді 1960 року — інспектор ЦК ВКП(б); заступник, 1-й заступник завідувача відділу партійних органів ЦК КПРС по союзних республіках. 24 листопада 1960 — 21 січня 1963 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Народній Республіці Албанії. 27 вересня 1961 року відкликаний до Москви у зв'язку з погіршенням радянсько-албанських відносин. У 1962—1965 роках — 1-й заступник голови Комітету партійно-державного контролю ЦК КПРС і Ради міністрів СРСР. У грудні 1965 — 30 липня 1973 року — 1-й заступник голови Комітету народного контролю СРСР. Дипломатичний ранг
Звання
Нагороди
Посилання
|