У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Шестопалов.
Валентин Микитович Шестопалов (22 вересня 1947, Львів — 22 червня 2013, Київ) — радянський, український актор театру і кіно. Народний артист України (1998).
З життя і творчості
Розпочав театральну кар'єру в 11 років.
Закінчив Державний інститут театрального мистецтва ім. Луначарського (Москва) в 1972 році.
Працював в київському Театрі імені імені Лесі Українки з 1974 по 1982 та з 1995 по 2013 роки.
В 1987 році заснував театр «Актор», до своєї смерті був його художнім керівником.
В останні роки хворів, пережив мікроінсульт, який ускладнився внутрішньою кровотечею[1]. Помер у 65-річному віці 22 червня 2013 року. Похований в колумбарії Байкового кладовища (ділянка № 12, 50°24′52.97″ пн. ш. 30°30′6.85″ сх. д. / 50.4147139° пн. ш. 30.5019028° сх. д. / 50.4147139; 30.5019028).
Творчий доробок
Ролі у театрі
- «Последние дни» — 1974
- «Храбрый портняжка» — 1974
- «Интервью в Буэнос-Айресе» — 1975
- «Как важно быть серьезным» — 1976
- «Кремлевские куранты» — 1977
- «Горе от ума» — 1978
- «Провинциальные анекдоты» — 1978
- «Отелло» — 1978
- «Майор, Тоот и другие» — 1979
- «Руслан и Людмила» — 1979
- «Молодая хозяйка Нискавуори» — 1981
- «Предел спокойствия» — 1982
- «Последний пылко влюблённый» — 1995
- «Фердинандо» — 1996
- «Королевские игры» — 1997
- «Крокодил» — 1997
- «Кошка на раскаленной крыше» — 1998
- «Развод по-русски» — 1999
- «Элитные псы (Хозяева жизни)» — 1999
- «И всё это было… и всё это будет…» — 2001
- «Лулу. История куртизанки» — 2002
- «Сон в летнюю ночь» — 2003
- «Маскарад» — 2004
- «Бизнес. Кризис. Любовь… /Top Dogs/» — 2009
- «Чуть мерцает призрачная сцена… (Юбилей. Юбилей? Юбилей!)» — 2011
Ролі у кіно
- «Ати-бати, йшли солдати...» (1976)
- «Подпольный обком действует» (1978) — німець
- «Останній засіб королів» (1983) — Мердок полковник, адъютант Джеймса Скотта
- «Под крышами большого города» (2002) — професор
- «Право на захист» (2002) — мер
- «Европейский конвой» (2003) — польський полковник
- «Матрешка» (2003) —
- «Пепел Феникса» (2004) — генерал Виходцев
- «Я тебя люблю» (2004) — Павло Йосипович Томсский, театральний режисер
- "Золотые парни « (2005) —
- „Исцеление любовью“ (2005) — Сан Санич
- „Косвенные улики“ (2005) — Сєдов
- „Новый русский романс“ (2005) — Меркович
- „Сестры по крови“ (2005—2006) — головний лікар
- „Ангел из Орли“ (2006) —
- „Все включено“ (2006) —
- „Городской романс“ (2006) — лікар
- „Первое правило королевы“ (2006) — Монахов
- „Театр обречённых“ (2006) — Сергій Олександрович Миронов, полковник міліції
- „Держи меня крепче“ (2007) — тренер
- „Доходное место“ (2007) — Аристарх Володимирович Вишневський
- „Люблю тебя до смерти“ (2007) — Валентин Андрійович Кондратьєв
- „Надежда как свидетельство жизни“ (2007) — Ілля Ілліч
- „Убить змея“ (2007) — Степан Савелійович
- „Адреналин“ (2008) — Лев Леонідович, батько Горського
- „Городской пейзаж“ (2008) — Ілля Семенович, викладач
- „Как казаки… | Як козаки…“ (2009) — Дід в мундирі
- „Несколько призрачных дней“ (2009) —
- „Похищение Богини“ (2009) — лікар-хірург
- „Право на помилование“ (2009) — Іван Звягінський, батько Олесі Гербер
- „При загадочных обстоятельствах“ (2009) — отставник
- „Кофе по-дьявольски“ (2009) — Фильм № 4
- „Брат за брата“ (2010) — Віктор Чубаров, генерал в Московському УВД
- „Маршрут милосердия“ (2010) — Василь Буланов
- „Миллион до неба“ (2010) —
- „Платон Ангел“ (2010) — Крячко, сусід Платона
- „Правдива історія про Червоні вітрила“ (2010) — професор
- »«Кедр» пронзает небо" (2011) — Гувер, директор ФБР
- «Танец нашей любви» (2011) — Микола
- «Ярость» (2011) — Сєров, кандидат в мери
- «Внештатный сотрудник» (2011) — Фильм № 5
Нагороди
Посилання
- ↑ Весь мир — театр. Архів оригіналу за 20 серпня 2022. Процитовано 20 серпня 2022.