Шейх Азахарі

Шейх Азахарі
англ. Sheikh Azahari bin Sheikh Mahmud
Нині на посаді
Голова Народної партії Брунею
22.1.1956 — 18.12.1962
Народився	3 вересня 1928(1928-09-03) Лабуан
Помер	20 квітня 2002(2002-04-20) (73 роки) Індонезійський Калімантан, Індонезія
Громадянство	Бруней
Alma mater	Особлива військова школа Сен-Сір
Політична партія	Народна партія Брунею
Медіафайли у Вікісховищі

Шейх Азахарі (3.9.1928, Лабуан — 20.4.2002, Богор, Індонезія) — брунейський політик та дисидент, лідер Народної партії Брунею та брунейського повстання. Помер в Індонезії.[1]

Біографія

Народився у 1928 році в родині арабсько-малайського походження. Його батько шейх Махмуд Шейх Гамід був службовцем у митному департаменті Брунею. У 15 років під час японської окупації Брунею Азахарі відіслали до Богору для навчання в Богорському сільськогосподарському інституті^[en]. Там він втік до партизанського загону опору проти японців. Після закінчення окупації Азахарі доєднався до революційного руху за незалежність Індонезії від Нідерландів.[1]

У 1950 році Азахарі переїхав до Сінгапуру, де розпочав власну справу. В середині 1951 року він повернувся до Брунею з наміром розпочати політичну діяльність, спрямовану на досягнення незалежності країни. У січні 1953 року разом з сімома іншими активістами він був заарештований на 6 місяців британською владою за організацію політичного виступу.[1]

22 січня 1956 року було проголошено про створення Народної партії Брунею, лідером якої став Азахарі. У травні 1961 року прем'єр-міністр Малайської Федерації Абдул Рахман закликав об'єднатися Малаї, Сінгапуру, Брунею, Сараваку та Північному Борнео в єдину державу. Азахарі виступив за якнайшвидшу незалежність Брунею разом з Сараваком та Північним Борнео. Він виступав за створення цілісного суб'єкта федерації на півночі Борнео, який би міг опиратися інтересам як континентальних малайців, так і китайської меншини. Для цього Народна партія стала співпрацювати з Об'єднаною народною партією Сараваку (англ. Sarawak United People's Party) та Об'єднаною кадазанською організацією Північного Борнео (англ. United Kadazan Organisation of North Borneo). 9 липня ці групи започаткували Об'єднаний фронт Борнео. Також Азахарі мав зв'язки з президентом Індонезії Сукарно.

У січні 1962 року Азахарі був уведений до Законодавчої Ради Брунею. 30-31 серпня 1962 року відбулися вибори до рад округів, перемогу на них отримала Брунейська народна партія (54 з 55 місць), яка й мала отримати всі 16 представницьких місць у Законодавчій раді. Проте у грудні 1962 відбулося «Брунейське повстання», організоване бойовим крилом БНП, яке було подавлене силами британських військ.

Азахарі опинився в еміграції.

Примітки

1. Jatswan S. Sidhu (2009). Historical Dictionary of Brunei Darussalam. Historical Dictionaries of Asia, Oceania, and the Middle East (вид. 2). Scarecrow Press. с. 219. ISBN 0810870789. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 6 листопада 2018. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)(англ.)