Шевчук Григорій Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шевчук.
Григорій Шевчук
Дата народження9 червня 1976(1976-06-09) (48 років)
Місце народженняВінниця, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна
Alma materКиївський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Професіяактор, телеведучий
Кар'єра1997—н.ч.

Григорій Васильович Шевчук — український і російський актор театру та кіно, телеведучий. Найбільш відомий як ведучий кулінарного шоу «Звана вечеря».

Біографія

Народився у 1976 році у Вінниці. У 1997 році закінчив Київський національний університет театру кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (майстерня професора Валентини Зимньої). Диплом з відзнакою.

Роботи в театрі

Працював в Театрі Збройних сил України, Театрі антрепризи народного ансамблю України Валентина Шестопалова «Актор». З 1999 по 2004 рік був актором Московського єврейського театру «Шалом».[1]

Театральні роботи

Дипломні роботи:

  • «Дорога квітів» В. Катаєва — Газгольдер
  • «Весілля» А. Чехова — Апломбов
  • «Брехня на довгих ногах» Е. де Філіппо — Гульєльмо Капуто
  • «Пропозиція» А. Чехова — Цибухів
  • «Хроніки» У. Шекспіра — Кліффорд-син

У 1999—2004 роках — актор Московського єврейського театру «Шалом».

Грав у виставах:

  • «Блукаючі зірки» (мюзикл),
  • «Фарширована риба з гарніром» (вечір єврейської пісні, танцю і анекдоту),
  • «Кіт Леопольд» (веселий мюзикл для дітей),
  • «Пол Нью-Йорка мені тепер рідня»,
  • «Шоша» («Що ти в ній знайшов?»),
  • «Шлімазл».
  • Гастролі: США, Німеччина, Ізраїль, Австралія, Україна, Росія.

Роботи на телебаченні

На телебаченні з 1993 року [2] :

  • У 1993—1998 роках на українському каналі «1+1» вів передачі «Парк автомобільного періоду» і «Шоу довгоносиків».
  • У 2005—2006 роках вів дитячу пізнавальну передачу «Все про все» на російському телеканалі «Культура»
  • З 18 вересня 2006 року по 1 вересня 2017 року — ведучий програми «Звана вечеря» на російському телеканалі «РЕН ТВ».[3] [4]
  • З 14 квітня 2019 року — ведучий передачі про подорожі «Любов без кордонів» на телеканалі «Мир».[5]

Дубляж

  1. 2007 — Гриби — Блуто (Роберт Хоффман)
  2. 2011 — Трансформери: Темний бік Місяця — енергетик (Равіль Ісянов)
  3. 2011 — Ковбої проти прибульців — Рой Мерфі (Тобі Хасс)
  4. 2012 — Хоббіт: Несподівана подорож — Нори (Джед Броди)
  5. 2013 — Хоббіт: Пустка Смауга — Нори (Джед Броди)
  6. 2014 — Хоббіт: Битва п'яти воїнств — Нори (Джед Броди)

Озвучування комп'ютерних ігор

  1. 2002 — 12 стільців
  2. 2004 — Чорний Оазис (Midnight Nowhere) — «Гриня», один з міліціонерів
  3. 2006 — Stubbs the Zombie in Rebel Without a Pulse — Отіс Манді, Молокобот, охорона, асистент вченого
  4. 2006 — Paradise — перукар, рибалка, шахтар
  5. 2006 — Gothic 3
  6. 2006 — X³: Reunion — Джесан, Манкамміс (паранід), Томус Бекитт
  7. 2006 — Dreamfall: The Longest Journey — Варден Муррон, Капітан
  8. 2009 — Rise of the Argonauts — Пафр, Суперечка
  9. 2009 — The Wheelman — Едріан
  10. 2010 — Runaway 3: A Twist of Fate — Баррі з бензоколонки, Ерні, батько Джини, президент США
  11. 2011 — Deus Ex: Human Revolution — Арі ван Брюгген
  12. 2012 — Call of Duty: Black Ops II — Дефалко
  13. 2013 — Need for Speed: Rivals — пілот вертольота
  14. 2018 — Shadow of the Tomb Raider — ікаля, Ману, Марко

Інші роботи

  • Григорій Шевчук знявся в кліпі групи «Агата Крісті» на пісню «Триллер».[6] [7] реж. Андрій Лукашевич

Робота в рекламі: «Бі Лайн», пиво «Солодов», пиво «Три богатирі», «IKEA», «Останкінський м'ясокомбінат», «НТВ +», «Раптор», «Ельдорадо», шоколад «Росія», морозиво «San-Cremo», «Сбербанк», «Дитячий світ», Ресторани «Колбасофф».

Постановою президії Ради з суспільних нагород РФ нагороджений медаллю ордена «За професіоналізм та почесну ділову репутацію», 05.10.2009 р.

Посилання

Примітки

  1. ↑ Ведущий шоу проводит большинство времени в ожидании гостей. TimeOut. 14 липня 2008. Архів оригіналу за 1 грудня 2019. Процитовано 9 січня 2020.
  2. ↑ Григорий Шевчук. РЕН ТВ. Архів оригіналу за 3 серпня 2017.
  3. ↑ Человек-позитив Гриша Шевчук о закулисье «Званого ужина» и не только. TVNet. 6 листопада 2013. Архів оригіналу за 14 липня 2017. Процитовано 9 січня 2020.
  4. ↑ «Званый ужин» на РЕН ТВ: тысяча за пять лет!. LifeStar. 8 жовтня 2011. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 9 січня 2020.
  5. ↑ Что не пропустить по ТВ на неделе с 22 по 28 апреля. Российская газета. 22 квітня 2019. Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 9 січня 2020.
  6. ↑ Обсуждение ведущих — Форум телеканала РЕН
  7. ↑ Ведущий «Званого Ужина» Григорий Шевчук: "В Риге я практически впервые". Focus. 9 січня 2015. Архів оригіналу за 28 листопада 2016. Процитовано 9 січня 2020.