|
Шевченко Володимир Станіславович
Шевченко Володимир Станіславович (21 серпня 1940, с. Ганнівка — 29 квітня 2021, м. Хмельницький) — український журналіст, письменник і краєзнавець; член національних спілок України: журналістів (1971), письменників (2016), краєзнавців (2017). БіографіяНародився 21 серпня 1940 року в селянській родині в с. Ганнівка Дунаєвецького району[1]. Закінчив Зеленчанську середню школу 1957 р. Працював вагарем МТС у колгоспі імені Калініна, що в рідному селі, та обліковцем рільничої бригади, а з січня 1958-го по серпень 1959 р. — завідувачем сільського клубу. 1961 р. закінчив бібліотечне відділення Кам'янець-Подільського технікуму підготовки культосвітніх працівників[1]. У 1961—1964 рр. служив в армії. З січня 1965 р. працював у культосвітніх закладах Летичівського району (сільській бібліотеці у Голоскові та районній для дорослих), а з листопада впродовж 7-ми років — у редакції районної газети. 1972 р. закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Відтак працював у редакціях Дунаєвецької районної (1972—1976) і Хмельницької обласної (1976—1986) газет, а із жовтня 1986-го по червень 2008 р. — власним кореспондентом у Хмельницькій області Національного інформаційного агентства «Укрінформ»[2]. ТворчістьАвтор книг: «Глибока Долина» (1984), «Біля Довгого мосту» (1987), «Не хвилюйтеся, я встигну!» (1988), «Крізь кров і попіл» (1989), «Весна в Яснозір'ї» (1990), «Стоптані калачики» (1991), «На чиєму возі твоя доля?» (1995), «Відшуміла пора солов'їних весіль» (1996), «Не прийдеш крізь печалі і болі» (1996), «Троянди в дуплі» (1996), «Соняхів спалахи в серпні» (1997, 2001), «Подільський лицар волі» (2002), «Людина з легенди» (у співавторстві — 2005), «Де сам ходив, де воду носять ріки» (2006), «Терпкі ягоди із пізньоквіту» (2009), «Невідправлені листи до Мавки» (2009), «Легендарний розвідник команданте Ніколас» (у співавторстві — 2010), «У погоні за козирним тузом» (2010), «Цвітуть фіалки не для всіх» (2011), «Ой, Кармелюче, по світу ходиш…» (2013, 2017)[3], «Чи потрібна опудалу „швидка“?» (2014), «Мліли чебрецеві роси» (2015), «Хто буває лиш інколи в людській подобі?» (2016), «Чи всі трави хиляться за водою?» (2016), «Ой родився Кармалюка в селі на Поділлі…» (2017), «Вийся, вийся, хміль листатий» (2018), «Міханьо і Броня, або ж — полонез Огінського» (2019). Відзнаки
Примітки
Джерела
|
|||||||||||||||||||||||||||
