Шевченко Володимир Григорович

Володимир Григорович Шевченко
Народження1912[1]
Київ, Російська імперія
Смертьлистопад 1980[1]
Київ, Українська РСР, СРСР
КраїнаСРСР СРСР
Вид збройних силКДБ
ПартіяКПРС
Звання Генерал-майор
ФормуванняЗаступник міністра державної безпеки Української РСР
КомандуванняКиївська школи КДБ № 204
ДітиШевченко Олег Володимирович
Нагороди
орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Кутузова II ступеня орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки Virtuti Militari

Володимир Григорович Шевченко (1912(1912), місто Київ — листопад 1980, місто Київ) — український радянський діяч органів державної безпеки, генерал-майор. Начальник Київської школи КДБ № 204.

Біографія

Народився в родині робітника. Батько загинув під час більшовицького повстання в Києві в 1918 році, мати померла також в 1918 році.

З вересня 1918 по жовтень 1927 року виховувався в дитячих будинках у Радомишлі, Житомирі, Києві. У жовтні 1927 — вересні 1928 року — учень індустріальної профшколи в Житомирі. У вересні 1928 — квітні 1930 року — студент педагогічного інституту імені Івана Франка в Житомирі. У квітні — вересні 1930 року — слухач шестимісячних педагогічних курсів у Житомирі.

У вересні 1930 — вересні 1932 року — учитель неповної середньої школи села Кишин Олевського району Житомирщини.

З вересня 1932 року служив у військах ОДПУ. У вересні 1932 — листопаді 1934 року — помічник оперуповноваженого 19-го прикордонного загону в Олевську. У листопаді 1934 — грудні 1935 року — прикордонник строкової служби 19-го прикордонного загону в Олевську.

У грудні 1935 — квітні 1937 року — уповноважений Олевського районного відділу НКВС Київської області.

У квітні — серпні 1937 року — оперуповноважений Глухівського районного відділу НКВС Чернігівської області.

У серпні 1937 — жовтні 1939 року — старший оперуповноважений, особливоуповноважений Управління НКВС по Чернігівській області.

Член ВКП(б) з липня 1938 року.

У жовтні 1939 — 31 липня 1940 року — особливоуповноважений Управління НКВС по Дрогобицькій області.

31 липня 1940 року був звільнений з роботи в НКВС. 30 грудня 1940 року поновлений в органах держбезпеки.

У січні — червні 1941 року — заступник начальника відділу Управління НКВС (НКДБ) по Дрогобицькій області.

У червні — серпні 1941 року — начальник особливого відділу НКВС 3-ї кавалерійської дивізії Південно-Західного фронту. У серпні — листопаді 1941 року — начальник особливого відділу НКВС 204-ї повітряно-десантної дивізії Південно-Західного фронту. У листопаді 1941 — червні 1942 року — начальник особливого відділу НКВС 5-го кавалерійського корпусу 38-ї армії Південно-Західного фронту.

У червні 1942 — січні 1943 року — заступник начальника особливого відділу НКВС 3-ї резервної армії Сталінградського і Брянського фронтів. У січні 1943 — жовтні 1944 року — заступник начальника особливого відділу НКВС (відділу контррозвідки СМЕРШ) 2-ї танкової армії Центрального, 1-го Білоруського, 2-го Українського фронтів.

У жовтні 1944 — червні 1946 року — начальник відділу контррозвідки СМЕРШ 2-ї гвардійської танкової армії 1-го Білоруського фронту — Групи радянських окупаційних військ у Німеччині. У жовтні — грудні 1946 року — начальник відділу контррозвідки СМЕРШ 1-ї гвардійської механізованої армії Групи радянських окупаційних військ у Німеччині.

З грудня 1946 по травень 1947 року — в розпорядженні управління кадрів МДБ СРСР.

5 травня 1947 — 12 липня 1950 року — начальник Управління МДБ по Рівненській області. Нагороджений Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 жовтня 1948 «за успішне виконання спеціального завдання Уряду» по боротьбі з націоналістичним підпіллям в Західній Україні.

12 липня 1950 — 24 листопада 1951 року — начальник Управління МДБ по Станіславській області.

24 листопада 1951 — 29 квітня 1952 року — заступник міністра державної безпеки Української РСР. 29 квітня — 7 серпня 1952 року — заступник міністра державної безпеки Української РСР та начальник Управління МДБ по Львівській області.

7 серпня 1952 — 19 березня 1953 року — начальник Управління МДБ по Тернопільській області.

4 квітня — 11 червня 1953 року — начальник Управління МВС по Запорізькій області.

11 червня 1953 — березень 1954 року — начальник Управління МВС по Львівській області.

У 1953 році закінчив заочно Львівський державний університет імені Франка.

У березні 1954 — 13 вересня 1965 року — начальник Управління КДБ по Львівській області.

З вересня 1965 по червень 1975 року — начальник Київської школи КДБ № 204[2].

З червня 1975 року — на пенсії в місті Києві. З вересня 1976 по листопад 1980 року був членом військово-наукового товариства в Києві.

Помер у листопаді 1980 року в місті Києві.

Звання

Нагороди та відзнаки

Примітки

  1. а б Петров Н. В. Кто руководил органами госбезопасности: 1941—1954Мемориал, 2010. — ISBN 966-95519-0-0
  2. Школа № 204 — Высшие курсы КГБ. Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 8 серпня 2014.

Посилання