Шафшаван

Шафшаван
араб. شفشاون[1]
фр. Chefchaouen[1]
Герб
Герб

Координати 35°10′17″ пн. ш. 5°16′11″ зх. д. / 35.171388888889° пн. ш. 5.2697222222222° зх. д. / 35.171388888889; -5.2697222222222

Країна  Марокко
Регіон Танжер — Тетуан — Ель-Хосейма
Дата заснування 1471
Висота центру 564 м
Населення 46 168 осіб (2024)[2]
Міста-побратими Тестур, Мертола, Ронда, Іссаква, Куньмін (14 травня 1985)[3][4]
Часовий пояс CET
Поштовий індекс 91000
GeoNames 2553455
OSM r4666456  ·R
Офіційний сайт chaouen.ma/fr/accueil.aspx
Шафшаван. Карта розташування: Марокко
Шафшаван
Шафшаван
Шафшаван (Марокко)
Мапа

Шафша́ван або Шефша́уен (араб. شفشاون [ʃəfˈʃɑːwən]; фр. і англ. Chefchaouen), також просто Ша́ван або Ша́вен (бербер. ⴰⵛⵛⴰⵡⵏ; ісп. Chauen) — місто на північному заході Марокко, розташоване в регіоні Танжер — Тетуан — Ель-Хосейма. Лежить посеред гірського хребта Ер-Риф на висоті 564 м над рівнем моря. Місто є популярним туристичним наппрямком через гірські краєвиди та будівлі, що пофарбовані у різноманітні відтінки блакитного кольору.

Історія

Касба Шафшавана

Шафшаван був заснований в 1471 році як невелика касба (фортеця) Мулаєм Алі ібн Рашидом ель Аламі, нащадком Абд ес Салама ель Аламі та Ідріса I, а через них — ісламського пророка Мухаммеда[5]. Аль Аламі заснував місто з метою боротьби проти вторгнень португальців до півночі Марокко. Після завершення Реконкісти в Іспанії за часів Середньовіччя до Шафшавана переселилося багато морисків та євреїв[6].

4 жовтня 1920 року місто було зайняте іспанськими військами на чолі з генералом Дамасом Беренгуером[7]. Після покинення іспанцями у 1924 році Шафшаван одразу ввійшов до складу Рифської республіки на чолі з Абд ель Крімом ель Хаттабі[8]. У вересні 1925 року під час Іспано-франко-марокканської війни ескадрилья американських льотчиків-добровольців, що складалася з ветеранів Першої світової війни, здійсновала бомбардування Шавана, під час яких загинуло багато мирних мешканців міста[9]. Після поразки у 1926 році Аль-Хаттабі був депортований до Реюньйона, а іспанська армія повторно зайняла місто[7].

Туризм

Блакитна архітектура міста

Будівлі блакитного кольору є найвизначнішою пам'яткою міста. Існує кілька версій, чому стіни пофарбовані саме так: за однією з них, синій найкраще за інші кольори сприяє захисту від комарів, за іншою — синій колір символізує небеса, чим служить нагадуванням про вічне життя[10]. Проте за словами деяких мешканців, міські стіни були пофарбувані в блакитний колір у 1970-х роках просто задля залучення туристів[11].

Зростаюча туристична галузь Шафшавена орієнтована передусім на іспанських туристів, що масово вирушають до міста під час таких великих католицьких свят, як Стрсний тиждень та Різдво. Також туристичної привабливості місту надає близькість до Танжеру та іспанської Сеути. Шафшаван є популярним місцем для шопінгу, оскільки в ньому можна придбати чимало сувенірів місцевого виробництва, що є унікальними для Марокко, а саме: вовняний одяг, плетені ковдри, а також місцеву страву — сир з козячого молока.

Близько 80% території провінції Шафшаван займає Національний парк Талассемтан, що входить до попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Парк, що був створений у 2004 році задля збереження останніх у країні ялицевих лісів[12][13], сьогодні налічує чимало рідкісних представників фауни, а також близько 37 видів ссавців та 117 видів птахів. Сільська місцевість навколо міста має репутацію джерела вирощування канабісу, оскільки провінція Шафшаван є одним з основних місць вирощування конопель в Марокко. Недалеко від міста розташована печера Кеф-Тогобейт, одна з найглибших в Африці[14].


Міста-побратими


Примітки

  1. а б 2014 Moroccan census / за ред. High Commission for Planning
  2. 2024 Moroccan census / за ред. High Commission for Planning — 7
  3. https://wb.km.gov.cn/c/2008-02-21/3839238.shtml
  4. https://wb.km.gov.cn/upload/resources/file/2022/05/11/3666839.pdf
  5. https://books.google.com/books?id=jdlKbZ46YYkC&pg=PA208#v=onepage&q=morocco&f=false%7C [Архівовано 24 січня 2022 у Wayback Machine.] A history of the Maghreb in the Islamic period
  6. España y Marruecos, ejemplos de Interculturalidad a través de la lengua - by Francisco Moscoso García
  7. а б González Vázquez, Araceli (2011). Las ciudades santas y prohibidas de Marruecos: La santidad, la sacralidad y la impenetrabilidad de Chefchauen en los textos coloniales españoles y franceses. У Gómez Pellón, Eloy (ред.). Religión y patrimonio cultural en Marruecos. Una aproximación antropológica e histórica. Seville: Signatura Ediciones. с. 279—280. ISBN 978-84-96210-98-1.
  8. García, Pablo (29 червня 2012). El Rif en dos colores. El País. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 26 листопада 2020.
  9. Yabiladi.com. History : When an American squadron violated US neutrality laws, bombing Chefchaouen. en.yabiladi.com (англ.). Архів оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 14 липня 2019.
  10. Chefchaouen: Walking the blue streets of Morocco. Middle East Eye. Архів оригіналу за 21 липня 2018. Процитовано 10 квітня 2016.
  11. Philippe Saharoff; Sabine Bouvet (2002). Living in Morocco. Flammarion. с. 16. ISBN 978-2-08-010878-4. Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022. The color blue is what remains most strongly in the memory of visitors to Chefchaouen. Blue is omnipresent, on doors, walls, staircases, and archways...
  12. Talassemtane National Park [Архівовано 18 лютого 2015 у Wayback Machine.], Protected Planet
  13. National Parks [Архівовано 19 січня 2018 у Wayback Machine.], Morocco.com
  14. McWhirter, ed.: Norris (1977). Guinness book of records (вид. 24th). Enfield, Middlesex: Guinness Superlatioes Ltd. с. 62. ISBN 090042480X.
  15. A resolution of the city council of Issaquah, Washington, establishing Chefchaouen, Morocco as Issaquah's newest sister city. Archived copy (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 червня 2007. Процитовано 11 квітня 2007.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2007-06-27 у Wayback Machine.]
  16. Chaouen está hermanada con Vejer de la Frontera (Cádiz), que a su vez estuvo bajo el dominio musulmán durante cinco siglos.
  17. Associacao Nacional Municipios Portgugueses. www.anmp.pt. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 16 лютого 2020. [Архівовано 2019-12-11 у Wayback Machine.]