Шарль Антуан Лемер

Шарль Антуан Лемер
фр. Charles Lemaire Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніфр. Antoine Charles Lemaire[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився1 листопада 1800(1800-11-01)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Париж, Франція[3]
Помер22 червня 1871(1871-06-22)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих (70 років)
Париж
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьботанік, письменник
Галузьботаніка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materПаризький університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладПаризький університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusFlore des Serres et des Jardins de l'Europed Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лемер.
Lem. є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Шарль Антуан Лемер.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI). [4]
Astrophytum myriostigma Lem.

Шарль Антуан Лемер (фр. Charles Antoine Lemaire; 1 листопада 1800, Париж — 22 червня 1871, Париж) — французький ботанік та письменник, систематик живої природи, автор найменувань ряду ботанічних таксонів.

Біографія

Лемер отримав всебічну освіту. Він навчався в Паризькому університеті та після закінчення отримав посаду професора класичної літератури в Університеті.

У якийсь момент академічної кар'єри його інтереси перемістилися в область ботаніки, чому сприяла його близька дружба з М. Ньюманом[5], головним садівником Музею природознавства, і це стало радикальної зміною в його житті.

Лемер розпочав свою наукову кар'єру, допомагаючи М. Матьє, працівнику паризького розплідника, у створенні колекції кактусів, і цим рослинам він присвятив більшу частину своєї подальшої роботи.

У 1835 році A. Кузен, видавець у Парижі, заснував садівничий журнал та попросив Лемера стати його редактором. З 1839 по 1844 рік Лемер редагував журнал «L'Horticulture universelle», у якому сам написав більшу частину змісту.

У 1845 році Лемер був запрошений у Гент в Бельгію, де зайняв посаду редактора журналу «Flore des serres et des jardins de l'Europe», заснованого Луї Ван-Гутом (нід. Louis van Houtte).

У 1851 він став редактором «Jardin Fleuriste» (до 1854), а з 1854 — «L'Illustration horticole», заснованого Амбруазом Вершаффелем, та займав цю посаду протягом шістнадцяти років (до 1870).

Лемер повернувся в Париж у 1870 році, помер там же 22 червня 1871 року.[5]

Наукова діяльність

На додаток до великої кількості його власних статей, які опубліковані в журналах, які редагував Лемер, він видав невеликі роботи про кактуси та сукуленти:

  • «Cactearum aliquot novarum» (1838);
  • «Cactearum genera nova speceesque novae etc. ordinatio nova» (Париж, 1839);
  • «Iconographie descriptive des cactées» (Париж: H. Cousin, 1841—1847);
  • «Les Cactées. Histoire, patrie, organes de végétation, inflorescence, culture, etc.» par Ch. Lemaire, Professeur de Botanique, rédacteur de l'Illustration horticole à Gand. Paris, Librairie agricole de la Maison rustique, 1868;
  • «Les plantes grasses» (1869).

Плани Лемера щодо головної книги по кактусах не були реалізовані, хоча він зібрав для цього великий матеріал. Він жив у бідності більшу частину свого життя та не зміг знайти заможного спонсора.

Едуард Андре, його наступник на посту редактора «L'Illustration Horticole», написав про нього: «Нащадки оцінять Лемера вище, ніж його сучасники»[5].

Почесті

Австралійські рід трав'янистих чагарників Maireana названо на його честь[6].

Примітки

  1. ↑ Archives de Paris — С. 21.
  2. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #116890878 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ IPNI,  Lem.
  5. ↑ а б в Erickson, Robert F. (2002), MBG Rare Books: Author – Lemaire, Charles Antoine, архів оригіналу за 5 грудня 2011, процитовано 5 грудня 2011
  6. ↑ Elliot, Rodger W.; Jones, David L.; Blake, Trevor (1993). Encyclopaedia of Australian Plants Suitable for Cultivation: Volume 6 - K-M. Port Melbourne: Lothian Press. с. 279. ISBN 0-85091-589-9.


Чарлз Дарвін Це незавершена стаття про біолога.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.