Шарлотта Вільгельміна Ангальт-Бернбурзька

Шарлотта Вільгельміна Ангальт-Бернбурзька
нім. Charlotte Wilhelmine von Anhalt-Bernburg
Шарлотта Вільгельміна Ангальт-Бернбурзька
Шарлотта Вільгельміна Ангальт-Бернбурзька
Шарлотта Вільгельміна із чоловіком на гравюрі Й. М. Берніґерота
3-а княгиня-консорт Шварцбург-Зондерсгаузену
Початок правління:4 лютого 1760
Кінець правління:26 квітня 1777

Попередник:Єлизавета Альбертіна Ангальт-Бернбурзька
Наступник:Кароліна Шварцбург-Рудольштадтська

Дата народження:25 серпня 1737(1737-08-25)
Місце народження:Бернбург, Ангальт-Бернбург
Країна:Священна Римська імперія
Дата смерті:26 квітня 1777(1777-04-26) (39 років)
Місце смерті:Зондерсгаузен, Шварцбург-Зондерсгаузен, Священна Римська імперія
Чоловік:Крістіан Ґюнтер III
Діти:Ґюнтер Фрідріх Карл, Катерина, Ґюнтер Карл Август, Кароліна Августа, Альбертіна, Йоганн Карл Ґюнтер
Династія:Асканії, Шварцбурги
Батько:Віктор II Фрідріх
Мати:Альбертіна Бранденбург-Шведтська

Шарлотта Вільгельміна Ангальт-Бернбурзька (нім. Charlotte Wilhelmine von Anhalt-Bernburg, 25 серпня 1737 — 26 квітня 1777) — принцеса Ангальт-Бернбурзька з дому Асканіїв, донька князя Ангальт-Бернбургу Віктора II Фрідріха та Альбертіни Бранденбург-Шведтської, дружина князя Шварцбург-Зондерсгаузену Крістіана Ґюнтера III.

Біографія

Народилась 25 серпня 1737 року у Бернбурзі другою дитиною та старшою донькою в родині князя Ангальт-Бернбургу Віктора II Фрідріха та його другої дружини Альбертіни Бранденбург-Шведтської. Мала старшого брата Фрідріха Альбрехта й молодших сестер Фредеріку Августу та Крістіну Єлизавету. Від першого шлюбу батька також мала єдинокровну сестру Софію Луїзу.

Мешкало сімейство в Бернбурзькому та Балленштедтському замках.

Втратила матір у 13-річному віці. Батько відразу узяв морганатичний шлюб із Констанцією Шмідт, яка згодом народила ще одну доньку.

У 22 роки стала дружиною князя Шварцбург-Зондерсгаузену Крістіана Ґюнтера III, який був її однолітком. Весілля відбулося 4 лютого 1760 року у Бернбурзі.[1] Оселилася пара у Зондерсгаузенському замку, який Крістіана Ґюнтер почав розбудовувати. Він виявився добрим сім'янином та економним правителем. У шлюбі народила шестеро дітей:

Зондерсгаузенський замок
  • Ґюнтер Фрідріх Карл (1760—1837) — князь Шварцбург-Зондерсгаузена у 1794—1835 роках, був одружений з принцесою Кароліною Шварцбург-Рудольштадтською, мав двох законних дітей і кількох позашлюбних;
  • Катерина Фредеріка (1761—1801) — дружина принца Шварцбург-Зондерсгаузенського Крістіана, мала єдину доньку;
  • Ґюнтер Альбрехт Август (1767—1833) — одруженим не був, мав позашлюбного сина;
  • Кароліна Августа (1769—1819) — деканіса Герфордського монастиря;
  • Альбертіна Вільгельміна (1771—1829) — була одружена із герцогом Вюртемберзьким Фердинандом, дітей не мала;
  • Йоганн Карл Ґюнтер (1772—1842) — був одружений із принцесою Шварцбург-Зондерсгаузенською Ґюнтеріною, мав четверо дітей.

Померла 26 квітня 1777 року у Зондерсгаузені у 39-річному віці. Була похована в Оттервіші.[2]

Генеалогія

Віктор I Амадей
 
Єлизавета Пфальц-Цвайбрюкенська
 
Георг Фрідріх цу Сольмс-Зонненвальде
 
Анна Ангальт-Бернбурзька
 
Фрідріх-Вільгельм I
 
Софія Доротея Гольштейнська
 
Фрідріх Казимир Курляндський
 
Софія Амалія Нассау-Зігенська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл Фрідріх
 
 
 
 
 
Софія Альбертіна цу Сольмс-Зонненвальде
 
 
 
 
 
Альбрехт Фрідріх
 
 
 
 
 
Марія Доротея Курляндська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Віктор II Фрідріх
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Альбертіна Бранденбург-Шведтська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Шарлотта Вільгельміна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. Її молодша сестра Крістіна у 1762 році стала дружиною молодшого брата Крістіана Ґюнтера, вдруге поєднавши родини.
  2. Шварцбург-Зондерсгаузен [1] [Архівовано 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)

Література

  • H. F. Apfelstedt: Das Haus Kevernburg-Schwarzburg von seinem Ursprunge bis auf unsere Zeit, ISBN 3-910132-29-4.
  • Dr. Kamill von Behr: Genealogie der in Europa regierenden Fürstenhäuser, Leipzig 1870.

Посилання