Шамозит

Шамозит
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1]
АбревіатураChm[2]
Хімічна формула(Fe²⁺,Mg,Al,Fe³⁺)₆(Si,Al)₄O₁₀(OH,O)₈
Nickel-Strunz 109.EC.55[3]
Dana 871.4.1.7
Ідентифікація
Сингоніямоноклінна сингонія
Твердість3
Інші характеристики
Названо на честьШамозон[4]
Типова місцевістьО-де-Крі[3]
CMNS: Шамозит у Вікісховищі

Шамозит — мінерал сімейства хлоритів, з групи септехлоритів, класу силікатів.

Історія та етимологія

Вперше шамозит був описаний у 1820 році французьким геологом і мінералогом П'єром Бертьє, який назвав цей мінерал за назвою місцевості Шамозон (Chamoson), муніципалітет району Контей у франкомовній частині кантону Вале, Швейцарія.

Синоніми: субделесит, шамуазит.

Опис

Хімічна формула:

  • 1. За Є. К. Лазаренком: Fe4(Fe, Al)2(OH)8[(Si, Al)2Si2O10].
  • 2. За «Горной энциклопедией»: (Fe2+,Fe3+,Mg, Al)6•[(Al, Si)4O10] •(OH, O)8.
  • 3. За К.Фреєм, Г.Штрюбелем, З. Х. Ціммером і «Fleischer's Glossary» (2004): 2[(Fe2+,Mg, Fe3+)5 Al(Si3Al)O10(OH, O)8].

Містить (%): FeO — 19,8-42,3; Fe2O3 — 0,6-31,7; Al2O3 — 13-23,61; SiO2 — 19,4-29; H2O — 4,6-13.

Домішки: Ca, Ti, Mn, Mg.

У широкому значенні термін «шамозит» охоплює залізисті члени безперервного ізоморфного ряду магнезійно-залізистих хлоритів: клінохлор–шамозит. Кристалічна структура шарувата, в основі її пакети типу 2:1. Шамозит відомий в 2-х поліморфних модифікаціях: моноклінній (власне Ш.) і ромбічній (більш рідкісний ортошамозит) сингонії. Форми виділення: оолітові стяжіння з концентричнозональною будовою (концентрично-шкаралупчаті ооліти), а також суцільні прихованокристалічні або землисті скупчення, лускуваті аґреґати. Густина 3,2±0,2. Тв. 2,5-3,0. Колір сіро-зелений, оливково-зелений до чорного. Блиск тьмяний, у лускатих виділень — слабко-скляний до перламутрового. Непрозорий. Крихкий.

Поширений мінерал прибережних осадових комплексів. Утворюється при нестачі кисню. Зустрічається в оолітових залізних рудах. Супутні мінерали: тюрингіт. Значні скупчення використовуються як залізна руда.

Розповсюдження

О-де-Крі (Швейцарія), гори Фіхтель (Баварія), Заальфельд (Тюрингія) — ФРН, Лотарингія (Франція), Нучіц, поблизу Праги (Чехія), Хабаровський край (Росія).

Різновиди

Розрізняють:

  • шамозит алюмініїстий (різновид шамозиту, що містить до 37 % Al2O3),
  • шамозит закиснозалізистий (різновид шамозиту, в якому FeO значно більше Fe2O3),
  • шамозит моноклінний закиснозалізистий (моноклінний шамозиту, в якому FeO значно більше Fe2O3),
  • шамозит окиснозалізистий (різновид шамозиту, в якому Fe2O3 значно більше FeO),
  • септешамозит (бертьєрин).

Див. також

Примітки

  1. ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  4. ↑ Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3

Література

Посилання