Чулишман

Чулишман Підйом на перевал Кату-Ярик над долиною Чулишмана 51°21′51″ пн. ш. 87°45′46″ сх. д. Витік схід Улаганського району Республіки Алтай, Росія • координати 50°25′15″ пн. ш. 89°47′22″ сх. д. • висота, м 2300 м Гирло нижче с. Баликча, Улаганський район Республіки Алтай, Росія (впадає в Телецьке озеро) • координати 51°21′50″ пн. ш. 87°45′45″ сх. д. • висота, м 434 м Басейн Телецьке озеро→Бія→Об→Карське море→Північний Льодовитий океан Країни:  Росія Прирічкові країни: Росія: Республіка Алтай Регіон Республіка Алтай Довжина 241 км Площа басейну: 16 800 км² Середньорічний стік 160 м³/с Притоки: Богояш (л.), Узун-Оюк (пр.), Каракем (л.), Шавла (пр.), Чульча (пр.), Башкаус (л.)  Медіафайли у Вікісховищі

Дані вимірювання стоку (м³/с) січень: 21,50 лютий: 17,44 березень: 15,90 квітень: 43,92 травень: 377,20 червень: 563,97 липень: 329,49 серпень: 224,28 вересень: 152,57 жовтень: 87,99 листопад: 48,56 грудень: 31,95 Баликча (9,8 км від гирла), 1930–2000

Чулишман — річка у Росії, найбільша притока Телецького озера, тече в Республіці Алтай. З Телецького озера витікає річка Бія, права складова Обі, тому Чулишман може вважатись верховою частиною Бії і одним з витоків Обі.

Фізіографія

Чулишман бере початок на висоті близько 2300 м над рівнем моря у східному Алтаї на кордоні Республіки Алтай з Тувою, в улоговині між Шапшальським хребтом і Чулишманським плоскогір’ям. Відразу після витоку протікає крізь озеро Джулукуль площею 29,5 км². Після виходу з озера тече спочатку на північний захід, невдовзі повертає на захід. Після злиття з лівою притокою Каракемом знову повертає на північний захід і тече в цьому напрямку по вузькій глибокій долині між Чулишманським хребтом ліворуч і Чулишманським плоскогір’ям праворуч до злиття зі своєю найбільшою притокою Башкаусом. Від злиття з Башкаусом тече на північ до самого Телецького озера, перед гирлом відхиляючись до північного сходу.

Чулишман впадає в Телецьке озеро за 10 км нижче села Баликча на висоті 434 м над рівнем моря. У гирлі річка має близько 140 м завширшки і глибину до 3 м; швидкість плину 0,5 м/с.

Найбільша притока — річка Башкаус, яка довжиною (219 км) лише трохи поступається самому Чулишману — впадає в Чулишман зліва у нижній течії. Інші значні ліві притоки — Богояш і Каракем, праві — Узун-Уюк, Шавла і Чульча.

Гідрологія

Довжина річки 241 км, площа басейну 16 800 км². Середньорічний стік, виміряний за 9,8 км від гирла біля села Баликча у 1932–2000 роках, становить 160 м³/с. Багаторічний мінімум стоку спостерігається у березні (15,9 м³/с), максимум — у травні (564 м³/с). За період спостережень абсолютний мінімум місячного стоку (4,4 м³/с) спостерігався у березні 1940 року, абсолютний максимум (1370 м³/с) — у червні 1966.

Чулишман замерзає наприкінці жовтня — початку грудня, скресає наприкінці березня — початку травня. Повінь з травня до вересня. Живлення мішане з переважанням снігового.

Чулишман забезпечує близько 70 % припливу Телецького озера.

Інфраструктура

Річка та її басейн лежить повністю у межах Улаганського району Республіки Алтай. Єдине постійне поселення на річці — село Баликча — розташоване за 10 км від гирла. Долини Башкауса та його приток населені густіше — тут існує кілька сіл, в тому числі районний центр Улаган.

Удовж Чулишмана існують лише невпоряджені ґрунтові дороги. Села в долині Башкауса сполучаються асфальтованою дорогою з Акташем — поселенням на федеральній автодорозі М52 Новосибірськ — монгольський кордон (Чуйський тракт).

Правобережжя Чулишмана і Телецького озера займає територія Алтайського державного заповідника.

Річка несудноплавна.

Туристичне значення

Велика кількість порогів, бистрин і водоспадів, що існують на річці протягом більше ніж 200 км її течії (за винятком низов’їв) роблять Чулишман однією з найскладніших для проходження сплавних річок Росії. Чулишман, як і його притока Башкаус, належать до маршрутів категорії VI — найвищої категорії складності, прийнятої у російському водному туризмі. Незважаючи на труднодоступність та віддаленість від населених місць верхів’я Чулишмана часто відвідуються туристами-водниками.

Джерела

• Велика радянська енциклопедія: http://bse.sci-lib.com/article122814.html [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• R-ArcticNET [Архівовано 16 вересня 2006 у Wayback Machine.], дані виміряння стоку: Баликча [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (9,8 км від гирла) (англ.)

Портал «Географія»   Портал «Гідрологія»