Чулишман

Чулишман
Підйом на перевал Кату-Ярик над долиною Чулишмана
51°21′51″ пн. ш. 87°45′46″ сх. д. / 51.36416667° пн. ш. 87.76277778° сх. д. / 51.36416667; 87.76277778
Витіксхід Улаганського району Республіки Алтай, Росія
• координати50°25′15″ пн. ш. 89°47′22″ сх. д. / 50.4209° пн. ш. 89.7895° сх. д. / 50.4209; 89.7895
висота, м2300 м
Гирлонижче с. Баликча, Улаганський район Республіки Алтай, Росія (впадає в Телецьке озеро)
• координати51°21′50″ пн. ш. 87°45′45″ сх. д. / 51.3639° пн. ш. 87.7625° сх. д. / 51.3639; 87.7625
висота, м434 м
БасейнТелецьке озероБіяОбКарське мореПівнічний Льодовитий океан
Країни: Росія
Прирічкові країни:Росія: Республіка Алтай
РегіонРеспубліка Алтай
Довжина241 км
Площа басейну:16 800 км²
Середньорічний стік160 м³/с
Притоки:Богояш (л.), Узун-Оюк (пр.), Каракем (л.), Шавла (пр.), Чульча (пр.), Башкаус (л.)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Дані вимірювання стоку (м³/с)
січень: 21,50
 
лютий: 17,44
 
березень: 15,90
 
квітень: 43,92
 
травень: 377,20
 
червень: 563,97
 
липень: 329,49
 
серпень: 224,28
 
вересень: 152,57
 
жовтень: 87,99
 
листопад: 48,56
 
грудень: 31,95
 
Баликча (9,8 км від гирла), 1930–2000

Чулишман — річка у Росії, найбільша притока Телецького озера, тече в Республіці Алтай. З Телецького озера витікає річка Бія, права складова Обі, тому Чулишман може вважатись верховою частиною Бії і одним з витоків Обі.

Фізіографія

Чулишман бере початок на висоті близько 2300 м над рівнем моря у східному Алтаї на кордоні Республіки Алтай з Тувою, в улоговині між Шапшальським хребтом і Чулишманським плоскогір’ям. Відразу після витоку протікає крізь озеро Джулукуль площею 29,5 км². Після виходу з озера тече спочатку на північний захід, невдовзі повертає на захід. Після злиття з лівою притокою Каракемом знову повертає на північний захід і тече в цьому напрямку по вузькій глибокій долині між Чулишманським хребтом ліворуч і Чулишманським плоскогір’ям праворуч до злиття зі своєю найбільшою притокою Башкаусом. Від злиття з Башкаусом тече на північ до самого Телецького озера, перед гирлом відхиляючись до північного сходу.

Чулишман впадає в Телецьке озеро за 10 км нижче села Баликча на висоті 434 м над рівнем моря. У гирлі річка має близько 140 м завширшки і глибину до 3 м; швидкість плину 0,5 м/с.

Найбільша притока — річка Башкаус, яка довжиною (219 км) лише трохи поступається самому Чулишману — впадає в Чулишман зліва у нижній течії. Інші значні ліві притоки — Богояш і Каракем, праві — Узун-Уюк, Шавла і Чульча.

Гідрологія

Довжина річки 241 км, площа басейну 16 800 км². Середньорічний стік, виміряний за 9,8 км від гирла біля села Баликча у 1932–2000 роках, становить 160 м³/с. Багаторічний мінімум стоку спостерігається у березні (15,9 м³/с), максимум — у травні (564 м³/с). За період спостережень абсолютний мінімум місячного стоку (4,4 м³/с) спостерігався у березні 1940 року, абсолютний максимум (1370 м³/с) — у червні 1966.

Чулишман замерзає наприкінці жовтня — початку грудня, скресає наприкінці березня — початку травня. Повінь з травня до вересня. Живлення мішане з переважанням снігового.

Чулишман забезпечує близько 70 % припливу Телецького озера.

Інфраструктура

Річка та її басейн лежить повністю у межах Улаганського району Республіки Алтай. Єдине постійне поселення на річці — село Баликча — розташоване за 10 км від гирла. Долини Башкауса та його приток населені густіше — тут існує кілька сіл, в тому числі районний центр Улаган.

Удовж Чулишмана існують лише невпоряджені ґрунтові дороги. Села в долині Башкауса сполучаються асфальтованою дорогою з Акташем — поселенням на федеральній автодорозі М52 Новосибірськмонгольський кордон (Чуйський тракт).

Правобережжя Чулишмана і Телецького озера займає територія Алтайського державного заповідника.

Річка несудноплавна.

Туристичне значення

Велика кількість порогів, бистрин і водоспадів, що існують на річці протягом більше ніж 200 км її течії (за винятком низов’їв) роблять Чулишман однією з найскладніших для проходження сплавних річок Росії. Чулишман, як і його притока Башкаус, належать до маршрутів категорії VI — найвищої категорії складності, прийнятої у російському водному туризмі. Незважаючи на труднодоступність та віддаленість від населених місць верхів’я Чулишмана часто відвідуються туристами-водниками.

Джерела