Чугуївка (аеродром)

Чугуївка (Соколовка)
рос. Чугуевка (Соколовка)
ІАТА: немає  • ICAO: UHS2
Загальні дані
44°05′00″ пн. ш. 133°52′06″ сх. д. / 44.083333333333° пн. ш. 133.86833333333° сх. д. / 44.083333333333; 133.86833333333
Типвійськовий
Власник МО РФ
Оператор ВПС РФ
Розташування
Чугуївський район
Висота над р. м.305 м /  фт
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
фт м
18/36 8202 2500 бетон
Ідентифікатори і посилання
GeoNames2025286
Чугуївка (аеродром). Карта розташування: Росія
Чугуївка (аеродром)
Мапа

Чугуївка (Соколовка) — військовий аеродром в Приморському краї, розташований неподалік від села Чугуївка. З 2016 аеродром використовується в якості резервного 22-м винищувальним авіаполком 303-ї змішаної авіаційної дивізії 11-ї армії ВПС і ППО[1].

Не плутати з українським аеродромом Чугуїв.

Історія

Авіабаза Чугуївка була побудована Радянським Союзом з основною метою боротьби з літаками-розвідниками Lockheed SR-71 Blackbird, що безкарно робили розвідувальні польоти. Основним оператором бази був 530-й винищувальний авіаційний полк 11-ї окремої армії протиповітряної оборони радянських військ ППО[2].

У 1960-х роках у Чугуєвці перебували літаки МіГ-17, а до 1972 року в аналізі ЦРУ[3] було зазначено 43 перехоплювачі МіГ-17 та 10 навчально-тренувальних літаків МіГ-15УТІ. В 1970-х роках, коли польоти SR-71 стали проблемою, на базу було передислоковано 36 нових надзвукових перехоплювачів МіГ-25П, котрі могли розвивати швидкість в 3 Маха і теоретично були здатні наздоганяти цей американський літак-розвідник.

З 1990-х років, після розпаду Радянського Союзу, аеродром експлуатується російськими ВПС, а МіГ-25 були виведені з експлуатації як основні літаки та замінені на МіГ-31[1].

Катастрофи та інциденти

  • 6 вересня 1976 Беленко Віктор Іванович за штурвалом літака МіГ-25, одного з найновіших та секретного, на той час, вилетів з аеродрому Чугуївка та приземлився на території Японії. Метою була втеча з СРСР. Льотчик отримав політичний притулок, а літак пізніше був повернений до СРСР в розібраному стані. Крім розсекречення нового літака, відчутних морально-політичних втрат, втеча завдала СРСР і значних матеріальних збитків. СРСР був змушений замінити всю апаратуру системи розпізнавання літаків «свій-чужий» у всій країні[4][5].
Докладніше: Беленко Віктор Іванович#Останній радянський політ

Див. також

Посилання

  1. ↑ а б (рос.)Защитят ли ВКС наш Дальний Восток? Прошлое и настоящее 11-й Краснознамённой армии Воздушно-космических сил. Ч. 1. topwar.ru. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 19 серпня 2023.
  2. ↑ (англ.)530th Fighter Aviation Regiment PVO. ww2.dk. Архів оригіналу за 24 травня 2013. Процитовано 19 серпня 2023.
  3. ↑ (англ.)OAK SUPPLEMENT PART 8 KH-9 MISSION 1204 11 OCTOBER — 17 DECEMBER 1972 (TOP SECRET), CIA-RDP78T04752A000100010005-1, Central Intelligence Agency, January 1, 1973 (PDF). cia.gov. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2017. Процитовано 19 серпня 2023. [Архівовано 2017-01-23 у Wayback Machine.]
  4. ↑ (рос.)«Я чувствовал, как шагаю по облакам»: как советский летчик сбежал в Японию. gazeta.ru. Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 19 серпня 2023.
  5. ↑ (рос.)Летчик, угнавший секретный советский перехватчик. bbc.com. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 19 серпня 2023.