uk %D0%A7%D1%83%D0%B1%D0%B0%D0%B9 %D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81 %D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Тарас Чубай
Тарас Чубай
	Зображення
	Тарас Чубай у Львові, листопад 2011
Основна інформація
Повне ім'я	Тарас Григорович Чубай
Дата народження	21 червня 1970 (54 роки)
Місце народження	Львів
Роки активності	1984 — сьогодні
Громадянство	Україна
Професія	Гітарист, автор-виконавець
Освіта	Львівська музична школа ім. С.Крушельницької, Львівська консерваторія
Інструменти	Ґітара, альт, скрипка
Мова	українська
Жанри	Рок
Колективи	Плач Єремії
Співпраця	Андрій Кузьменко, Kozak System
Нагороди
	Заслужений артист України
f logo (2019).svg\|16x16px\|class=noviewer\|link=\|alt=] Чубай Тарас Григорович у соцмережі «Facebook»]
	Цитати у Вікіцитатах; Файли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чубай.

Тара́с Григо́рович Чуба́й (нар. 21 червня 1970, Львів) — український автор-виконавець, рок-музикант та композитор. Народний артист України (2017)^[1]. Лідер гурту «Плач Єремії» (керівник, автор музики і текстів, вокаліст, музикант).

За роки своєї творчої діяльності написав декілька десятків пісень та видав 11 музичних альбомів. Також написав увертюру до поезо-опери «Крайслер-Імперіал» для симфонічного оркестру.

Життєпис

Вечір пам'яті Б.-І. Антонича. 5 лютого 1987

Син поета Григорія Чубая. Своєю творчістю популяризує яскраву поезію батька, а також сучасних українських авторів.

Навчався у Львівській музичній школі ім. С.Крушельницької, закінчив Львівську консерваторію за класом альт ^[2].

1987–1992 — ще студентом брав участь у виступах театру-студії «Не журись!».

1990 — разом із однодумцями (передовсім бас-гітаристом Всеволодом Дячишиним) створив гурт «Плач Єремії», який за кілька років зайняв провідні позиції у хіт-парадах української музики.

У 1999 році Чубай переїздить до Києва, але продовжує співпрацювати з Плач Єремії.

Одними з київських проєктів Тараса стали альбоми записані на студії гурту Скрябін — Наше Різдво і Наші партизани. Довгий час Тарас Чубай з сім`єю мешкав в Гостомелі під Києвом де мав також свою домашню студію звукозапису.

11 вересня 2003-го у палаці «Україна» відбувся сольний концерт Тараса Чубая, де він представив свій новий альбом «Світло і сповідь». У сольній програмі Тараса Чубая взяли участь камерний оркестр «Віртуози Львова», музиканти гурту «Плач Єремії» та музична формація «Піккардійська Терція»^[3].

2008 року Тарасу Чубаю надано звання «Заслужений артист України»^[4].

У 2016 році виступив на найбільшому українському фестивалі Atlas Weekend ^[5].

24 серпня 2017 року указом президента України йому надано звання «Народний артист України».

25 лютого 2022 року втікав разом з сім`єю від окупації росіян з Гостомелю до Львова. Домашня студія звукозапису була розбита, колекція ґітар викрадена, а приміщення простріляне кулями та понищене уламками снарядів ^[6].

23 січня 2023 було перейменовано вулицю на честь Грицька Чубая у Львові. Ввечері Тарас Чубай разом з сестрою Соломією Чубай виступили у Львівській опері ^[7].

Особисте життя

Одружений з Ольгою Чубай (музична критикиня за освітою, закінчила Київську консерваторію, народилася в Макіївці, виросла в Донецьку^[8]), батько трьох дітей^[9].

Батько, Григорій Чубай, був видатним українським поетом, мистецтвознавцем. Його пам'ятають як одного із лідерів українського літературно-мистецького андеґраунду 1960-х, 70-х, та 80-х років, самотужки видав літературно-мистецький часопис Скриня (1971).

Сестра Соломія Чубай — також музикантка, вокалістка гурту «Джалапіта» та продюсерка різних літературно-музичних проєктів.

Політична позиція

Підтримав Петра Порошенка на виборах президента 31 березня 2019 року ^[10].

Гітари

В 90-х Тарас Чубай грав на електроґітарі Ibanez Roadstar II Series та акустичній ґітарі Yamaha.

В 2000-х роках Тарас Чубай почав грати на Fender Stratocaster і вона стала його основною ґітарою на всіх концертах. Крім того, використовував акустичні гітари Taylor і Takamine (вкрадений окупантами під час окупації Гостомеля) ^[6]