Чорний Легіон (Хорватія)

Чорний Легіон
I. stajaći djelatni zdrug «Crna legija»
Вояки 3-го батальйону Чорного Легіону в казармі в Сараєві (Кошево) 7 квітня 1942.
На службі	з 1 липня 1941[1]
Країна	Хорватія
Належність	Войниця (міліція) усташів
Вид	мотопіхотна бригада
Роль	антипартизанські і античетницькі операції
Чисельність	4 275 вояків[2] (станом на 1 серпня 1942)
Штаб-квартира	Сараєво, Соколац[2]
Прізвиська	Црнці (хорв. Crnci «черняки»)
Гасло	Za poglavnika i dom spremni
Колір	чорний
Марш	Evo zore, evo dana
Операції та битви	Озренська операція Операція «Романія» Операція «Озрен» Операція «Тріо» Битва на Козарі Битва за Купрес (1942) Операція «Власеніца» Операція «Дінара»
Розформовано	1945
Командування
Визначні командувачі	Юре Францетич Іван Стипкович Мілан Шулентич Франьо Судар
Медіафайли на Вікісховищі

Чорний Легіон (хорв. Crna legija), офіційно: 1-ша регулярна дійова бригада (хорв. I. stajaći djelatni zdrug) — піхотний підрозділ Войниці (міліції) усташів під час Другої світової війни в Незалежній державі Хорватії, сформований у вересні 1941 року як 1-й Усташівський полк. Складався здебільшого з мусульман і хорватів, які втекли зі східної Боснії, де четники і меншою мірою югославські партизани чинили масові вбивства.[3] Відомий своєю жорстокістю у боях проти четників і партизанів та випадками різанини сербського населення.[3] Командували легіоном полковник Юре Францетич і майор Рафаель Бобан, а його чисельність становила від 1 000 до 1 500 осіб.[3]

Примітки

1. Ustaška vojnica, Prva knjiga, 2013., str. 193
2. Ustaška vojnica, Prva knjiga, 2013., str. 237
3. Tomasevich, Jozo (2001). War and Revolution in Yugoslavia, 1941–1945: Occupation and Collaboration. Т. 2. San Francisco: Stanford University Press. ISBN 0-8047-3615-4.