Чобанюк Іванна Василівна

Іванна Василівна Чобанюк
Іванна Чобанюк на врученнs дипломів випускникам ТДМУ в ПК «Березіль» (25.06.2015)
Народилася5 червня 1993(1993-06-05) (31 рік)
смт Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Діяльністьлікарка
Відома завдякимедик, волонтер
Alma materТернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського
МатиОксана Михайлівна
Родичібрат Денис
Нагороди
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»

Іванна Василівна Чобанюк (нар. 5 червня 1993, смт Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області, Україна) — український медик, волонтер.

Життєпис

Ректор ТДМУ Михайло Корда вручає диплом Іванні Чобанюк (25.06.2015)

Закінчила медичний факультет Тернопільського державного медичного університет імені І. Я. Горбачевського (2015)[1]. Пройшла навчання з тактичної медичної допомоги[2].

В АТО

У березні 2014-го поїхала до Києва проводити вишкіл для бійців, згодом — добровольцем на Схід. Більше року служила у складі медичного батальйону УДА «Госпітальєри» поблизу селища Піски Донецької області. Була командиркою медичної евакуаційної бригади, працювала поблизу Донецького аеропорту. Періодично верталася на навчання, остання ротація – квітень 2015 року. На даний час учасниця Жіночого Ветеранського Руху та Клубу ветеранської дипломатії[3]. Після повернення з фронту працювала сімейним лікарем, а під час епідемії "КОВІД-19" пішла добровольцем лікувати хворих на цю небезпечну болячку[4].

Громадська діяльність

У 2019 році відвідала Францію в межах показу фільму "Невидимий батальйон", в якому йшлося про жінок на війні. Мала багато зустрічей, на яких переконувала французів більше допомагати Україні[5]. Входила в групу українських військових та громадських діячів, які відвідали у 2022 році Вашингтон (Конгрес США, Пентагон, низку інших організацій) з метою переконати американців виділити Україні більше зброї. Ця дипломатична місія була успішною[6][7].

Відзнаки

Примітки

  1. У добру путь, випускники ТДМУ 2015 року! // ТДМУ. — 2015. — 25 червня.
  2. Лукащук, Лариса (15 травня 2015). Неправильна війна виховує правильних лікарів. www.vz.kiev.ua (укр.). Ваше Здоров’я. Процитовано 26 травня 2024.
  3. Невидимий Батальон 2.0 Повернення ветеранок до мирного життя (PDF). ukraine.un.org (укр.). ООН. 21 листопада 2019. Процитовано 26 травня 2024.
  4. Шарговська, Олена (23 червня 2020). Іванка Чобанюк: була парамедиком на фронті і знову пішла добровольцем – у коронавірусну лікарню. novynarnia.com (укр.). Новинарня. Процитовано 26 травня 2024.
  5. Волинянка Майя Москвич презентує фільм «Невидимий батальйон» у Франції. www.volynpost.com (укр.). Волинь Пост. 17 жовтня 2019. Процитовано 26 травня 2024.
  6. Українські жінки-військові з’їздили до Вашингтона – просували постачання зброї. novynarnia.com (укр.). Новинарня. 27 вересня 2022. Процитовано 26 травня 2024.
  7. Максименко, Олена (17 жовтня 2019). З окопів Донбасу в Пентагон і назад. Морпіх Ярина Чорногуз – про свій досвід бойової медички і дипломатки. rozmova.wordpress.com (укр.). Wordpress. Процитовано 26 травня 2024.

Посилання

Зовнішні відеофайли
 Народний герой України. Нагородження на базі 5 ОБАТ УДА (з 40 хв на YouTube // Відеоканал Олени Білозерської. — 2016. — 22 квітня.