Чижиков Давид Михайлович

Чижиков Давид Михайлович
рос. Давид Михайлович Чи́жиков
Народився17 листопада 1895(1895-11-17)
Бердичівський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер24 серпня 1974(1974-08-24) (78 років)
Москва, СРСР
ПохованняВостряковський цвинтар
Діяльністьнауковець
Alma materМосковська гірнича академіяd
Науковий ступіньдоктор технічних наук
Відомі учніYury Tsvetkovd
Нагороди
орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
Сталінська премія
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чижиков.

Давид Михайлович Чижиков (5 листопада 1895, містечко Нова Прилука, Бердичівський повіт, Київська губернія, Російська імперія (нині село Липовецького району Вінницької області, Україна) — 24 серпня 1974, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський вчений-металург, один із засновників радянської кольорової металургії. Доктор технічних наук (1937), професор (1934), член-кореспондент АН СРСР (1939). Двічі лауреат Сталінської премії (1942, 1951). Основні праці присвячені розробці теорії і технології нових процесів отримання кольорових і рідкісних металів.

Біографія

Ранні роки, навчання, військова служба (1895—1920)

Д. М. Чижиков народився в містечку[1] Нова Прилука Бердичівського повіту Київської губернії (нині село у Турбівській громаді Вінницької області). Його батько працював службовцем на цукровому заводі в сусідньому містечку Турбові. У 1915 році Д. М. Чижиков закінчив гімназію в Жмеринці і вступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Київського університету. Під час навчання в гімназії та університеті Чижиков заробляв на життя приватними уроками. Навесні 1916 року був мобілізований, служив в армії рядовим до лютого 1917 р., після чого повернувся до університету. У травні 1919 року добровільно вступив до лав Червоної армії, звідки в листопаді 1920 року відряджений для продовження навчання в Московську гірничу академію.

Початок інженерної діяльності (1920—1930)

У 1924 році закінчив Московську гірничу академію, отримавши кваліфікацію інженера-Металурга за спеціальністю «кольорові та рідкісні метали». У 1924—1926 роках працював на Московському мідноелектролітному заводі майстром, потім начальником мідноплавильного і електролітного цеху. У 1926—1928 рр. — начальник металургійного відділу на Свинцево-цинковому заводі у Владикавказі. У 1928—1930 роках був старшим інженером з проєктування та будівництва Костянтинівського цинкового заводу на Донбасі (нині «Укрцинк»). Цей завод став першим підприємством кольорової металургії, побудованим у СРСР. У 1928 році Чижиков був відряджений до США для ознайомлення з заводами кольорової металургії. Під час поїздки виступив з доповіддю «Гідрометалургія свинцю» в Американському хімічному товаристві (секція штату Юта).

Організаційна діяльність (1930—1933)

У 1930 році брав участь в організації НДІ кольорової металургії (Гинцветмет) в Москві і був його першим директором[2][3]. У 1930 році здійснив поїздку по заводах кольорової металургії Німеччини і США. Працював заступником голови, потім головою науково-технічної ради Головкольорметзолота (1932—1934)[4]. Був редактором журналу «Кольорові метали» (1932—1933).

Викладацька робота (1933—1941)

У 1933—1941 роках — в Московському інституті кольорових металів і золота: професор кафедри металургії важких кольорових металів (1934), завідувач організованою ним кафедрою свинцю, цинку і малих металів, декан металургійного факультету (1935—1936).

В Академії наук (1939—1974)

У 1939 році був обраний членом-кореспондентом АН СРСР по відділенню технічних наук (Металургія)[5][6] і почав працювати в щойно організованому Інституті металургії ім. А. А. Байкова АН СРСР(Імет), був завідувачем відділом кольорової металургії і завідувачем лабораторією рідкісних і кольорових металів[7]

В Уральській філії АН СРСР (1941—1944)

У 1941—1943 роках перебував в евакуації в Свердловську, де сприяв освоєнню нових технологічних процесів для виробництва оборонної продукції на підприємствах Уралу. Перебуваючи в Свердловську брав участь у роботі Комісії з мобілізації ресурсів Уралу на потреби оборони.

Родина

Дружина — Марія Мойсеївна Уманська, син — Олександр Давидович Чижиков (1946—1994)[8].

Наукова діяльність

Під керівництвом професора Д. М. Чижикова підготовлено понад 50 кандидатів і докторів технічних наук. Автор 30 винаходів.

Нагороди та премії

Наукові праці

Д. М. Чижиковим опубліковано понад 350 наукових робіт, серед яких 14 монографія (4 з них перевидані англійською мовою за кордоном — у США і Великобританія). Ним отримано близько 30 авторських свідоцтв на винаходи в області кольорової металургії.

Монографія

  • Чижиков Д. М.. Хлорный метод переработки полиметаллических руд и концентратов. — М.; Л. : ОНТИ, 1936. — 224 с.
  • Чижиков Д. М.. Металлургия цинка (учебное пособие для втузов). — М.; Л. : ГОНТИ, 1938. — 456 с.
  • Чижиков Д. М.. Рафинирование свинца (учебное пособие для втузов). — М.; Л. : ГОНТИ, 1938.
  • Чижиков Д. М., Френц Г. С.. [1] — М.; Л. : Изд-во АН СССР, 1941. — 76 с. Архівовано з джерела 16 вересня 2016
  • Чижиков Д. М.. Металлургия свинца (учебник для вузов). — М. : Металлургиздат, 1944. — 398 с.
  • Чижиков Д. М.. [2] — М.; Л. : Изд-во АН СССР, 1948. — 1056 с. Архівовано з джерела 21 жовтня 2021
  • Чижиков Д. М.. [3] — М. : Изд-во АН СССР, 1962. — 228 с. Архівовано з джерела 21 жовтня 2021
  • Чижиков Д. М., Френц Г. С., Трацевицкая Б. Я.. [4] — М. : Изд-во АН СССР, 1962. — 114 с. Архівовано з джерела 21 жовтня 2021
  • Чижиков Д. М., Гуляницкая З. Ф., Гурович H. A., Китлер И. Н.. [5] — М. : Изд-во АН СССР, 1962. — 204 с. Архівовано з джерела 21 жовтня 2021
  • Чижиков Д. М., Счастливый В. П.. Селен и селениды. — М. : Наука, 1964. — 321 с.
  • Чижиков Д. М., Счастливый В. П.. Теллур и теллуриды. — М. : Наука, 1966. — 278 с.
  • Чижиков Д. М.. Кадмий. — 2-е изд. — М. : Наука, 1967. — 245 с.
  • Казенас Е. К., Чижиков Д. М.. Давление и состав пара над окислами химических элементов. — М. : Наука, 1976. — 342 с.
  • Чижиков Д.М., Гуляницкая З.Ф., Плигинская JI.B., Субботина Е.А.. [6] — М. : Наука, 1977. — 263 с. Архівовано з джерела 21 жовтня 2021

Закордонні видання

  • Chizhikov D. M. . [7] — New York : Pergamon Press, 1966. — 263 с. Архівовано з джерела 21 жовтня 2021
  • Chizhikov D. M., Ščastlivij V. P.. [8] — Wellingborough : Collet's, 1968. — 403 с. Архівовано з джерела 21 жовтня 2021
  • Chizhikov D. M., Schastlivyĭ V. P.. [9] — Wellingborough : Collet's, 1970. — 297 с. Архівовано з джерела 21 жовтня 2021

Вибрані статті

  • Чижиков Д. М., Севрюков Н. Н. Непрерывное рафинирование цинка ректификацией // Изв. АН СССР. ОТН : журн. — 1941. — № 9 (26 грудня). — С. 89—97.
  • Ісматов Х. Р., Чижиков Д. М. Комплексний азотно-кислотний метод переробки ангренських глин з отриманням глинозему та аміачної селітри / / Узб. хім. журнал. — 1960. — № 7. — С. 23—25.
  • Бурба А. А., Чижиков Д. М. Из опыта работы Медногорского МСК по извлечению германия из металлургических пылей и зол энергетических углей // Мат-лы совещания по обмену опытом в области производства германиевого сырья : сб. — Гиредмет, 1969. — Т. 1 (26 грудня).
  • Чижиков Д. М. Физико-химия и технология сульфооксидных процессов. / Исследование процессов в металлургии цветных и редких металлов. Сб. под редакцией Чижикова Д. М. — M.: Наука, 1969. — С. 64—71.
  • Блохина Л. И., Чижиков Д. М., Гуляницкая З. Ф. Фазовые превращения медно-никелевых сульфидных сплавов // Изв. АН СССР. Металлы : журн. — 1972. — № 1 (26 грудня). — С. 82—87.
  • Чижиков Д. М., Румянцев Ю. В., Гольштейн Т. Б. О кинетике взаимодействия сульфидов железа, меди, свинца и цинка с газами-восстановителями // Доклады АН СССР. 1974. — № 2. — с. 406—407; № 7. — С. 926.

Авторські свідоцтва (частково)[10][11]

  • А. с. № 69628 «Спосіб отримання легких металів» Пріоритет 7 вересня 1946. Опубл. в Бюлл. винаходів 30 листопада 1947. (співавт.: Хазанов)[12].
  • А. с. № 70289 «Спосіб отримання свинцю з багатого сульфідно-свинцевого концентрату». Пріоритет 1 липня 1946. Опубл. в Бюлл. винаходів 31 січня 1948.
  • А. с. № 73753 «Ректифікаційна колона для рафінування чорнових металів і сплавів». Пріоритет 19 квітня 1946. Опубл. в Бюлл. винаходів 31 січня 1949.
  • А. с. № 127420 «Спосіб вилучення олова з олов'яних концентратів». Пріоритет 6 червня 1947 (співавт.: Хазанов)
  • А. с. № 524840 «Спосіб переробки карбідовмісних відходів тугоплавких металів». Пріоритет 27 листопада 1974. Опубл. в Бюлл. винаходів № 30 (45) 15 серпня 1976. (співавт.: Трусова B. Г., Хазан А. 3.)[13].

Примітки

  1. ↑ Российская еврейская энциклопедия: Новая Прилука. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
  2. ↑ ОАО «Институт «ГИНЦВЕТМЕТ». Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 3 вересня 2017.
  3. ↑ Институт «Гинцветмет»: Выдающиеся учёные. Архів оригіналу за 20 січня 2015. Процитовано 3 вересня 2017. [Архівовано 2015-01-20 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ Архивы Российской академии наук: Путеводитель по фондам личного происхождения, с. 419. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 9 квітня 2022.
  5. ↑ Архив РАН: Персональный состав РАН: Чижиков Д. М. Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 9 квітня 2022.
  6. ↑ Выборы новых академиков. Общее собрание Академии наук СССР. [Архівовано 28 грудня 2020 у Wayback Machine.] — Газета «Правда», 29 января 1939, № 28 (7713), с. 2.
  7. ↑ ИМЕТ: Об институте: Лаборатории. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021. [Архівовано 2021-10-21 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Архив РАН. Ф. 1831. Оп. 1. 219 ед. хр. за 1924—1974 гг. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 9 квітня 2022.
  9. ↑ Архив РАН. Ф. 1831. Оп. 1. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 9 квітня 2022.
  10. ↑ Патенты автора Чижиков Д. М. Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
  11. ↑ Патенты автора Чижиков Д. М. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
  12. ↑ Описание изобретения к а. с. № 69628. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
  13. ↑ Описание изобретения к а. с. № 524840. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.

Література

  • [10] / Беляев А. И. — М. : Наука, 1967. — 248 с. Архівовано з джерела 21 жовтня 2021
  • [11] — М. : Наука, 1976. — 312 с. Архівовано з джерела 21 жовтня 2021

Посилання