Чжанцзякоу (кит.спр.張家口市, піньїнь: Zhāngjiākǒu shì) — місто в КНР, у провінції Хебей. Розташоване на північному сході країни і провінції, на північній схід від Пекіна, на кордоні з Внутрішньою Монголією. Історична назва — Калган, столиця монгольської автономії Менцзян (1939—1945).
Калган (ст.-монг. Kalgan, кит.: 喀拉干, Kālāgàn) — історична монгольська назва міста, усталена в європейських мовах.
Чулалт Халга (монг.ᠴᠢᠭᠣᠯᠠᠯᠲᠣ ᠬᠠᠭᠠᠯᠭᠠ), , Čiɣulaltu qaɣalɣa) — повна класична монгольська назва; монг.Чуулалт Хаалга, Chuulalt haalga — сучасна монгольська назва
Халган (, Qaghalghan, «ворота») — коротка класична назва; монг.Хаалган, Haalgan — сучасна монгольська назва; означає ворота у Великому китайському мурі.
Імінангга ясе (маньчжурська: ᡳᠮᡳᠶᠠᠩᡤᠠ ᠠᠰᡝ, , Imiyangga jase) — манчжурська назва міста.
Географія
Чжанцзякоу розташовується на північному сході провінції.
1571 року китайська династія Мін уклала мир з монголами. Місто перетворилося на центр китайсько-монгольської торгівлі, стало вікном, через яке монголи продавали своїх коней у Китай. Водночас, мінський уряд продовжував розглядати місто як стратегічну військову базу на китайсько-монгольському кордоні.
Після 1727 року місто стало також одним із центрів так званої кяхтинської торгівлі, між Калганом і Кяхтою. До ХІХ ст. деякі російські купці мали постійні резиденції та склади за межами міських мурів Калгана.
Калган 1698
Великий мур поблизу міста
Калган 1912
Новітня доба
1909 року місто сполучилося зі столицею Пекін-Калганською залізницею, першою, яка була побудована самостійно Цінським урядом.
Після революції 1911 року, внаслідок якої було повалено династію Цін і встановлено Китайську Республіку, місто увійшло до складу новоствореної Чахарської автономії (з 1928 року — провінції).
1937 року, на початку китайсько-японської війни, Калган захопили японські війська. 1939 року місто стало столицею Монгольського краю (Менцзяну), залежного від Японії.
9 — 21 серпня 1945 року в місті відбувався жорстокий бій між японськими військами, які намагалися евакуювати місцевих японців, і наступаючими силами Радянської армії і сателітної Монгольської Народної Республіки. Місто опинилося під радянським контролем, а згодом перейшло до Китайської Республіки. На згадку про ці події у місті є пам'ятник радянсько-монгольським військам.
Після радянсько-китайського розколу 1960 року став важливим військово-стратегічним містом через близькість до Пекіна. Укріплявся через небезпеку нападу СРСР і називався «Північними воротами Пекіна».
2022 року в місті відбулася частина заходів Пекінських зимових Олімпійських ігор.