Чечет Юрій Васильович

Чечет Юрій Васильович
Сержант
Загальна інформація
Народження	4 лютого 1972(1972-02-04) Гульськ, Новоград-Волинський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	6 серпня 2014(2014-08-06) (42 роки) Степанівка, Шахтарський район, Донецька область, Україна
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування	30 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Степанівку
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Ю́рій Васи́льович Чечет (4 лютого 1972(19720204) — 6 серпня 2014) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

Народився 1972 року в селі Гульськ (Новоград-Волинський район, Житомирська область). Працював на металобазі трактористом, порався з конем, переорював поля односельцям. Коли прийшла повістка, не переховувався, 20 березня 2014-го мобілізований, старший стрілець 8-ї роти 3-го батальйону, 30-а окрема механізована бригада. З червня перебував під Маріуполем, від 28 липня — на лінії фронту.

6 серпня 2014-го загинув під час бою на 43-му блокпосту під селом Степанівка. Разом з Юрієм загинули сержанти Іван Ломачук, Володимир Степанюк, солдат Сергій Півоварчук.

Про смерть воїна родичам повідомили російські бойовики, надіславши відео. Перебував у списку зниклих. 18 грудня 2014 року у Новограді-Волинському попрощались з трьома воїнами, яких упізнали за експертизою ДНК. Похований у рідному селі 19 грудня 2014-го.

Без Юрія лишились дружина Ніна Давидівна, двоє синів — Ярослав і Олександр.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

• орденом «За мужність» III ступеня (15.5.2015, посмертно)
• в травні 2015 року на фасаді Гульської ЗОШ відкрито пам'ятні дошки випускникам Василю Подолянчуку та Юрію Чечету[1]
• його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 6, місце 22.
• вшановується 6 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії на Сході України.[2]

Примітки

1. Герої не забуті
2. Вшановуючи загиблих українських Героїв, Дзвін Пам'яті на території Міноборони пролунав тридцять разів…

Джерела

• Чечет Юрій Васильович [Архівовано 12 травня 2017 у Wayback Machine.]
• Три дороги до безмертя [Архівовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
• Указ Президента України від 15 травня 2015 року року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»