Чернецький Семен Олександрович

Чернецький Семен Олександрович
рос. Семё́н Черне́цкий
Основна інформація
Дата народження24 жовтня 1881(1881-10-24)[1]
Місце народженняОдеса, Херсонська губернія, Російська імперія[2]
Дата смерті13 квітня 1950(1950-04-13)[1] (68 років)
Місце смертіМосква, СРСР[2]
ПохованняНоводівичий цвинтар
Громадянство Російська імперія
 СРСР
Україна[2]
 Росія[2]
Професіїкомпозитор, диригент, музикознавець, музичний педагог, військовослужбовець, генерал-майор
ОсвітаСанкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Інструментитромбон
CMNS: Файли у Вікісховищі

Чернецький Семен Олександрович (до 1917 Соломон Чернецький[3][4] ; 1881–1950) — радянський композитор юдейського походження. Капельмейстер військових частин Російської імператорської армії. Випускник Петербурзької консерваторії. Після Першої світової війни пішов на глибоку колаборацію з комуністичним режимом СРСР.

Дореволюційний період життя

Семен Чернецький народився 24 жовтня 1881 в Одесі в музичній сім'ї. Його батько Ісай Штембер був скрипалем і викладачем гру на скрипці, мати Дора Чернецька — викладачкою гри на фортепіано. Двоюрідний брат — композитор і військовий капельмейстер Лев Чернецький. Всі три сестри — Есфір, Надія і Віра стали піаністками. Перші уроки музики отримав від матері. У 1892–1893 навчався грі на тромбоні при оркестрі 24-го Драгунського Лубенського полку в Кишиневі (капельмейстером полку був його дядько Ісаак Чернецький).

У 1893–1897 навчався в музичних класах при Одеському відділенні Імператорського російського музичного товариства (Одеському музичному училищі) по класу тромбона Г. М. Лоецо і фортепіано, поєднував навчання з акомпаніаторськими заробітками.

У 1900 через важке матеріальне становище родини після смерті батька, не закінчивши училища, був відправлений до Кишинева до старшого брата матері — капельмейстера 24-го Лубенського драгунського (згодом гусарського) полку і альтиста кишинівського відділення Російського музичного товариства Ісаака Чернецького, автора вальсу «Блакитна даль» і «Стародавнього маршу»[5][6][7]. У Кишиневі закінчив музичні класи місцевого відділення Імператорського російського музичного товариства та вирішив присвятити себе військовій музиці. Спочатку пробував свої сили в якості помічника свого дядька — капельмейстера 24-го Драгунського Лубенського полку, а в 1903 сам став там же капельмейстером 14-ї артилерійської бригади. У тому ж році під час єврейського погрому брав участь в організації самооборони, був важко поранений і втратив ліве око[8][9].

До 1908 служив капельмейстером 14-ї артилерійської бригади в Кишиневі, потім 60-го піхотного Замосцского полку в Одесі, одночасно викладав музику та хоровий спів в одеському ремісничому училищі товариства «Труд», а також в народному училищі № 12, сирітському домі і жіночій гімназії при цьому товаристві. У 1911 вступив до Петербурзької консерваторії, яку закінчив в 1917 з оркестрового класу Олександра Глазунова, з класу диригування Миколи Черепніна, з класу інструменталістки Максиміліана Штейнберга, з класу композиції Язепса Вітолса. Глазунов зауважив обдарування Чернецького, давши йому таку характеристику:

«Семен Чернецький — відмінно підготовлений музикант. Знаючи великий диригентський досвід Чернецького, а також визнаючи досягнені ним успіхи за час перебування в консерваторії, я сміливо можу рекомендувати Семена Чернецького як обдарованого і цілком вмілого керівника оркестрами».

Служба в Червоній Армії, організація і керівництво оркестрами

У 1918 Чернецький добровільно вступає до РККА і призначається начальником секції військових оркестрів Петроградського окружного військового комісаріату, а потім інспектором військових оркестрів Петроградського військового округу (тут і далі — посада інспектора військових оркестрів відповідає сучасній посаді начальника військово-оркестрової служби). Одночасно керував зведеним оркестром Петроградського гарнізону.

У 1924 Чернецький призначається Інспектором військових оркестрів Робітничо-Селянської Червоної Армії (РСЧА), в 1926 формує зведений («тисячотрубний») оркестр Московського гарнізону, яким керував з 1932. У 1928 сформував і очолив Симфонічний оркестр Центрального будинку Червоної Армії (ЦБЧА). У 1935 сформував Оркестр НКО (Народного Комісаріату оборони), що став згодом Першим окремим показовим оркестром Міністерства оборони СРСР, і керував ним до 1949. Крім цього Чернецький брав активну участь в організації оркестрів штабів військових округів та військових академій, а також зведених оркестрів великих гарнізонів. Під його керівництвом оркестр Московського гарнізону почав брати участь не тільки у військових, але і в суспільно-політичних і культурно-масових заходах (таких, наприклад, як святкові концерти у Великому театрі).

На параді 7 листопада 1941 в Куйбишеві і на Параді Перемоги 24 червня 1945 Чернецький керував зведеним оркестром.

Перебуваючи на керівній посаді, Чернецький багато сил (в тому числі і особистих творчих) і часу віддавав на формування службово-стройового репертуару для совєцьких військових оркестрів. Саме він заклав методичні основи виконання стройового репертуару.

Останні роки життя

У 1946 у Чернецького стався параліч, і він був змушений відійти від активної службової діяльності.

Семен Чернецький помер 13 квітня 1950 в Москві. Похований з почестями на Новодівичому цвинтарі (ділянка № 3).

Родина

Педагогічна діяльність

Одним з напрямків діяльності Чернецького, якому він надавав постійну увагу, була підготовка військових музикантів. З ініціативи Чернецького були створені школи військово-музикантських вихованців в різних містах країни. Менш ніж за п'ять років більше трьох з половиною тисяч безпритульних навчилися в таких школах, а потім були направлені до військових оркестрів в якості вихованців. Багато з них стали керівниками військових оркестрів. Петроградською школою Чернецький керував особисто. У 1937 за його ініціативи були організовані три середні військово-музичні школи, одна з яких (Московське військово-музичне училище) діє і понині. До Одеської військово-музичної школи Семен Чернецький особисто відбирав хлопців з одеських дитячих будинків.

Крім цього, Чернецький створює в 1923 військово-капельмейстерські класи при 8-й Петроградській піхотній школі комскладу, з 1925 викладає в капельмейстерському класі при Московській піхотної школі імені М. Ю. Ашенбреннера, з 1926 керує капельмейстерським класом на вокально-музичних курсах імені І. Ф. Стравінського.

У 1935 разом з директором Московської консерваторії Генріхом Нейгаузом створює Військовий факультет МДК імені Петра Чайковського, де викладає диригування та службово-стройовий репертуар і в 1946 отримує звання професора.

Творчість

Чернецький один з найвидатніших військових композиторів XX століття. Ним написано понад 100 маршів (за деякими даними близько 200), патріотичні пісні та інші твори. Спектр маршів Чернецького вельми широкий.

Марші:

  • 1932 Індустріальний марш
  • 1933 ГТО
  • 1934 Біробіджанський марш[20]
  • 1936 ? Зустрічний марш, З темою із пісни «Варшав'янка»
  • 1936 ? Зустрічний марш, З темою із пісни «Біла армія, чорний барон»
  • 1936 ? Зустрічний марш, З темою із пісни «Робочої Марсельєзи»
  • 1936 Козацький марш[21]
  • 1936 Грузинський марш
  • 1936 Український марш № 1
  • 1936 Український марш № 2
  • 1936 або 1938 Український марш № 3
  • 1937 Грузинський колонний марш
  • 1937 Молодість, марш (із пісень М. Блантера)[22]
  • 1937 Кавалерійська рись
  • 1940 Марш-Парад[23]
  • 1940 Торжественний марш: Першій кінній армії Сумісно із З. Фельдманом.
  • 1940 Молдавський марш[24]
  • 1940 Бессарабський марш[25]
  • 1940 Анатолій Крохальов
  • 1940 Торжество перемоги
  • 1941 Зустрічний марш військових училищ РККА
  • 1941 ? Марш 1-ї стрілкової гвардійської дивізії
  • 1941 Перемога за нами марш
  • 1942 Зустрічний марш Першого гвардійського кавалерійського корпусу[26]
  • 1942 Зустрічний марш Другого гвардійского кавалерійського корпусу[27]
  • 1942 Зустрічний марш Третього гвардійського кавалерійського корпусу[28]
  • 1942 Марш 8-ї гвардійської стрілкової дивізії ім. генерала Панфілова
  • 1942 Слов'янський марш[29][30]
  • 1942 Фанфарний марш гвардійських дивізій
  • 1942 Марш першої гвардійської стрілкової дивізії[31][32]
  • 1942 За праву справу (пісня?)
  • 1943 Марш танкістів
  • 1943 Марш гвардійців-мінометників
  • 1943 Герої Азербайджану[33]
  • 1943 Ювілейний зустрічний марш Червоної Армії (25 років РККА)
  • 1944 Рідний Донбас[34]
  • 1944 Марш 53-ї Стрілкової гвардійської дивізії[35]
  • 1944 Салют Москви
  • 1944 Переможний марш (фанфарний) Слава Батьківщині
  • 1945 Свято Перемоги марш
  • 1945 Російський марш
  • 1945 Марш на входження Червоної армії до Будапешту
  • 1946 Зустрічний марш артилерії[36]
  • 1946 Зустрічний марш танкістів
  • 1946 Марш артилерістів[37]
  • 1946 Марш гвардейской артиллерии[38]

Без дати:

  • Церемоніальний марш Червоної Армії[39]
  • Десантники марш[40]
  • Марш першої гвардійської мотострілецької московської дивізії (імовірно, 1942)
  • Похідний марш
  • Урочистий марш «Рокоссовський» (імовірно, 1942)[41]
  • Пісня-марш Всеобучу
  • Привіт червонофлотці[42]
  • Осоавіахім (імовірно, 1937)[43]
  • марш «Героїчний»
  • Марш трудових резервів
  • ДОСАРМ Концертний марш (імовірно, 1948)
  • Марш Першого Українського фронту[44]

Пісні:

  • Пісня вільної Россіі (Для одного голосу зй аккомп. ф. -п. / Слова і муз. С. А. Чернецкаго[45]
  • 1917 Плач запорожців[46]
  • 1940 Як вірніше бити ворогів[47]
  • 1941 Бойова піхотна[48]
  • 1941 Будемо битися до перемоги[49]
  • 1941 За батьківщину — вперед![50]
  • 1942 За праве діло: Пісня льотчиків[51]
  • 1942 Пісня-марш Всевобуча
  • 1942 Наш товариш комісар
  • 1943 За вітчизну, за Росію[52]
  • 1943 Пісня про маршала Василівського
  • 1943 Уральці б'ються чудово
  • 1943 Статутна стройова
  • 1943 Слався, вільна наша країна
  • 1943 Москва, Москва
  • 1943 Пісня козачки
  • 1 945 Переможна пісня

Решта:

  • 1927 або 1933 Червона зоря. Церемоніальна музика.[53]
  • 1935 Розлучення караулів. Церемоніальна музика, спільно з Д. Ф. Саліман-Владіміровим .
  • ? В любові щастя. Вальс.[54]
  • ? 11 Травня . Вальс.[55]

Твори:

  • 1934 Ротний самодіяльний оркестр[56]
  • 1945 Методика освоєння службово-строевого репертуару військових оркестрів Червоної Армії
  • 1945 Служебно-стройової репертуар для оркестрів Червоної Армії (дирекційних з додатком 21 партії в окремих палітурках). [57]

Примітки

  1. ↑ а б International Music Score Library Project — 2006.
  2. ↑ а б в г Catalog of the German National Library
  3. ↑ До 1917 года — Соломон Исаевич Чернецкий (так в дореволюционных нотных публикациях и в личном деле Московской консерватории за 1915 год), в записи о бракосочетании за 1904 году — Соломон Шаевич Чернецкий, после 1917 года — Семён Александрович Чернецкий.
  4. ↑ В записи о рождении в канцелярии городского раввина Одессы, доступной на сайте еврейской генеалогии JewishGen.org, имя записано как Соломон Чернецкий.
  5. ↑ Черток М. Д. Центральный военный оркестр (1921—1949). М.: РТС-Комфорт, 2015.
  6. ↑ К годовщине еврейского погрома в Кишинёве 1903 года [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]: Начальник музыкантской команды Чернецкий упоминается как один из организаторов самообороны во время Кишинёвского погрома 1903 года.
  7. ↑ Сергей Пожар «В. И. Ребиков и Кишинёв». Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 11 вересня 2020.
  8. ↑ В. С. Цицанкин. Неизвестные марши С. А. Чернецкого. М.: ВИНИТИ, 2010. Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 5 лютого 2016. [Архівовано 2016-02-06 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Жозефина Кушнир «Погром 1903 года: что это было?». Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 11 вересня 2020.
  10. ↑ Вера Стоянова «Уроки жизни и творчества выпускницы Петербургской консерватории А. М. Стадницкой (1887—1943)» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2015. Процитовано 5 лютого 2016. [Архівовано 2015-09-23 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Династия. Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 11 вересня 2020.
  12. ↑ Грамзаписи Веры Чернецкой и Эсфирь Чернецкой-Гешелиной на фирмах Граммофонъ и Сирена Рекордъ. Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 11 вересня 2020.
  13. ↑ Грампластинки Веры Чернецкой (1911). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 11 вересня 2020.
  14. ↑ В записи о рождении — Дора (Двойра) Исаевна Чернецкая.
  15. ↑ См. свидетельство о браке в канцелярии Кишинёвского городского раввина от 11 июня 1904 года на сайте еврейской генеалогии JewishGen.org (база данных по Румынии, требуется регистрация). Имя жениха: Соломон Чернецкий, имя отца — Шая (еврейский оригинал имени Исай).
  16. ↑ Язвина Ю. А. То, что сохранила память… М., 2004. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 11 вересня 2020.
  17. ↑ Khrushchev: The Man and His Era
  18. ↑ Вера Семёновна Чернецкая-Ноу в РГАЛИ. Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 11 вересня 2020. [Архівовано 2017-02-24 у Wayback Machine.]
  19. ↑ Граммофонные записи произведений Абрама Рейдермана. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 11 вересня 2020.
  20. ↑ Чернецкий Семен Александрович. [1] — партитура. — Москва : Музгиз, 1935. Архівовано з джерела 9 квітня 2016
  21. ↑ Чернецкий Семен Александрович. [2] — партитура. — Москва : Музгиз, 1936. Архівовано з джерела 12 квітня 2016
  22. ↑ Чернецкий Семен Александрович. [3] — партитура. — Москва : Музгиз, 1937. Архівовано з джерела 12 квітня 2016
  23. ↑ Чернецкий Семен Александрович. [4] — партитура. — Москва : Музгиз, 1941. Архівовано з джерела 12 квітня 2016
  24. ↑ Чернецкий Семен Александрович. [5] — партитура. — Москва : Инспекция военных оркестров Красной Армии, 1940. Архівовано з джерела 12 квітня 2016
  25. ↑ Бессарабский марш (Советская Молдавия) (рос.). Мир русской грамзаписи. The World of Russian Records. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 31 березня 2016.
  26. ↑ Чернецкий Семен Александрович. [6] — партитура. — Москва : Отд. воен. оркестров Глав. упр. формирования и укомплектования войск Красной Армии, 1942. Архівовано з джерела 9 квітня 2016
  27. ↑ Чернецкий Семен Александрович. [7] — партитура. — Москва : Отд. воен. оркестров Глав. упр. формирования и укомплектования войск Красной Армии, 1942. Архівовано з джерела 9 квітня 2016
  28. ↑ Чернецкий Семен Александрович. [8] — партитура. — Москва : Отд. воен. оркестров. Глав. упр. формирования и укомплектования войск Красной Армии, 1942. Архівовано з джерела 10 квітня 2016
  29. ↑ Чернецкий Семен Александрович. [9] — партитура. — Москва : Музгиз, 1942. Архівовано з джерела 12 квітня 2016
  30. ↑ Славянский Марш (рос.). Мир русской грамзаписи. The World of Russian Records. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 1 квітня 2016.
  31. ↑ Чернецкий С. Марш Первой гвардейской стрелковой дивизии. war.gtrf.info. Архів оригіналу за 8 квітня 2016. Процитовано 31 березня 2016. [Архівовано 2016-04-08 у Wayback Machine.]
  32. ↑ Чернецький Семен Олександрович. [10] — партитура. — Москва : Музгиз, 1942. Архівовано з джерела 12 квітня 2016
  33. ↑ Чернецкий Семен Александрович. [11] — партитура. — Москва : Музгиз, 1943. Архівовано з джерела 12 квітня 2016
  34. ↑ Чернецкий Семен Александрович. [12] — партитура. — Москва : Воен. изд-во, 1944. Архівовано з джерела 12 квітня 2016
  35. ↑ Чернецкий Семен Александрович. [13] — партитура. — Москва : Воен. изд-во, 1944. Архівовано з джерела 12 квітня 2016
  36. ↑ Чернецкий Семен Александрович. [14] — партитура. — Москва : Инспекция Воен. оркестров Красной Армии, 1946. Архівовано з джерела 9 квітня 2016
  37. ↑ PetrovFed (7 квітня 2011). "Artillery march" (Semeon Tchernetsky). Процитовано 31 березня 2016.
  38. ↑ Марш гвардейской артиллерии (рос.). Мир русской грамзаписи. The World of Russian Records. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 30 березня 2016.
  39. ↑ Чернецкий Семен Александрович. [15] — партитура. — Штаб РККА б.г. Архівовано з джерела 12 квітня 2016
  40. ↑ Десантники. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 11 вересня 2020.
  41. ↑ Торжественный марш
  42. ↑ Привет краснофлотцам. Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 11 вересня 2020.
  43. ↑ Марш Осоавиахима (рос.). Мир русской грамзаписи. The World of Russian Records. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 31 березня 2016.
  44. ↑ Марш 1-го Украинского фронта (рос.). Мир русской грамзаписи. The World of Russian Records. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 31 березня 2016.
  45. ↑ Чернецкий Семен Александрович. [16] — партитура. — Пг. I. Юргенсонъ б.г. Архівовано з джерела 17 квітня 2016
  46. ↑ Чернецкий Семен Александрович. [17] — партитура. — Киев : Нотопеч. И. И. Чоколова, 1917. Архівовано з джерела 17 квітня 2016
  47. ↑ Как вернее бить врагов, песня (рос.). Мир русской грамзаписи. The World of Russian Records. Архів оригіналу за 21 квітня 2016. Процитовано 30 березня 2016.
  48. ↑ Музыка: Чернецкий Семен Александрович; слова: Лебедев-Кумач Василий Иванович. [18] — партитура. — Москва : Гос.муз. издательства, 1941. Архівовано з джерела 10 квітня 2016
  49. ↑ Чернецкий Семен Александрович. [19] — партитура. — Москва : Государственное музыкальное издательство, 1941. Архівовано з джерела 9 квітня 2016
  50. ↑ Чернецкий Семен Александрович. [20] — партитура. — Москва : Гос. муз. изд-во, 1941. Архівовано з джерела 17 квітня 2016
  51. ↑ Чернецкий Семен Александрович, Шершер Л. [21] — партитура. — Москва : Музгиз, 1942. Архівовано з джерела 17 квітня 2016
  52. ↑ Чернецкий Семен Александрович. [22] — партитура. — Воен. изд-во, 1943. Архівовано з джерела 17 квітня 2016
  53. ↑ Красная заря. Архів оригіналу за 14 жовтня 2016. Процитовано 11 вересня 2020.
  54. ↑ В любви счастье. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 11 вересня 2020.
  55. ↑ 11. Мая Муз. С. Чернецкого / Сборник старинных русских вальсов для духового оркестра М.Музгиз 1945. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 вересня 2020.
  56. ↑ РГАЛИб ф.1943. Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 11 вересня 2020. [Архівовано 2017-02-24 у Wayback Machine.]
  57. ↑ под редакцией Чернецкого Семена Александровича. Служебно-строевой репертуар для оркестров Красной Армии. Военное издательство Народного комиссариата обороны СССР. Москва 1945г. (подписано к печати 8.V.1945). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 вересня 2020.

Джерела

  • В. С. Цицанкин. Судьба музыканта. М.: Композитор, 2015. — 340 с.
  • М. Д. Черток. Центральный военный оркестр (1921—1949). М.: РТС-Комфорт, 2015. — 395 с.
  • В. С. Цицанкин. Неизвестные марши С. А. Чернецкого. Сборник партитур для духового оркестра. Первый выпуск. М.: ВИНИТИ, 2010; Второй выпуск. М.: ВИНИТИ, 2012.
  • Музыкальная энциклопедия. Гл. ред. Ю. В. Келдыш. М.: Советская энциклопедия, 1973―1982.
  • Хаханян X. М.. Мастер военной музык. МЖ, 1972, № 3.

Додаткові посилання