Чемпіонат УСРР з футболу 1922 — другий чемпіонат УСРР з футболу. Турнір відбувся у Харкові у рамках 1-ї Всеукраїнської Олімпіади, що тривала з 12 по 20 серпня. Перший футбольний матч було зіграно 13 серпня.
Спорт. 1-я Всеукраинская Олимпиада в Харькове. ...По футболу на первом месте оказался Харьков, на втором Одесса и на третьем Киев[1].
Передумови
Олімпіада 1922 року мала порядковий номер "перша", хоча у вересні 1921 року так само у Харкові вже відбувалася "перша" олімпіада. Пояснюється це бажанням організаторів підкреслити, що дана Олімпіада є "першою пролетарською" на відміну від минулорічної, коли "пролетарського спорту" в республіці ще не існувало:
В первых числах июня 1922 года при расформировании школы Политруков во главе организации пролетарского спорта на Харьковщине стал тов. Привис Семён. В то время в Харькове ещё не было пролетарских спорт-организаций, а существовали национально-буржуазные спорт-общества, находившиеся под крылышком Всевобуча. ...В августе 1923 г. исполнится годовщина существования пролетарского спорта на Харьковщине[2].
Отже, в умовах знову "першої", але на цей раз "пролетарської" Олімпіади і пройшов другий розіграш футбольного чемпіонського титулу в Україні.
Чвертьфінали
Перша чвертьфінальна зустріч відбулася в другий день Олімпіади:
Перша Всеукраїнська Олімпіяда. (2 день. Урочисте відкриття). О годині другій на пляцу «Стадіон» загриміли фанфари військового оркестру... Після сокільської наради юнацтва почалися звитяги спортсменів. Досі з'їхалися спортові організації таких українських міст: Київа, Одеси, Миколаїва, Полтави, є представники Запоріжжа, Волині, Херсонщини. Чекають гостей з Криму і Петербургу (Москва зреклася взяти участь). На порядку денному 4 забіга, штовхання ядра, півфінальний біг на 100 метрів і футбольний матч. (Вчора був гандбольний). ...Другий день Олімпіяди закінчився футбольним матчем двох збірних команд (Харків — червоної, провінція — сині)[3].
Варто наголосити, що Крим не мав статусу офіційного учасника змагань (був запрошений у якості гостя разом з Москвою та Петербургом), а тому не мав грати чвертьфінальний матч з Одесою.
Справді, — яке прекрасне видовище — організовані вправи людських колективів. Сидиш на трибуні, дивишся на зелене поле стадіону "Саде", стежив за боротьбою "Донбаса" і "Миколаєва" і захоплюєшся цим театральним видовищем рухливого людського голого тіла в усій його конструктивній викінчености, організованій доцільности. Біля мене сидить хлопчик років 14 і з захопленням кричить: "браво Шпаковський. Молодці "харківщане". Сила дітей з захопленням стежить за рухом команд і кожний вправний маневр вітає оплесками[4].
Фінальний матч що відбувся 19 серпня між Харковом і Одесою не було визнано колегією суддів після оскарження Одесою, яка заявила, що забитий Харковом гол було дано з outside, і через це 20 серпня матч переграли. Харківська команда виступила в слабішому складі — не було кращого на Вкраїні бека [Р]оман[т]овського. Одеса з самого початку починає виявляти неприпустиму грубість, в наслідку чого майже всіх харків'ян було підбито. В першому хавтаймі одещани невпинно бомбардували ворота Харкова, але забити їм пощастило тільки 1 гол і перший хавтайм було закінчено 1:0 на користь Одеси. Після перерви харків'яни підтяглися і не зважаючи на грубість гри одещан, невпинно обстрілюють гол одещан і тільки чудова гра одеського захисту і звичка харків'ян "мазать" перед самими воротами врятували Одесу від багатьох голів; однак харків'яни врешті забили 2 м'яча у ворота Одеси, не пропустивши жодного в свої. Таким чином і цей матч було закінчено на користь Харкова 2:1 і Харків вдруге йзяв первенство України що до футболу. З окремих харків'ян слід відзначити голькіпера Романенка, Хаубека Привалова і всю лінію форвардів; з одещан - увесь захист і форварда Злочевського[6].
↑Команди Одеси та Києва зіграли один матч 16 серпня, основний час якого завершився 2:2, у додатковий час одесити провели ще 3 голи. Повторних матчів не відбувалося.