Чарлз Вайнер Брук

Чарлз Вайнер Брук
Народився30 вересня 1874(1874-09-30)[3]
Лондон, Сполучене Королівство
Помер9 травня 1963(1963-05-09)[1][2][…] (88 років)
Лондон, Велика Британія
ПохованняSt Leonard's Church, Shoreditchd
Країна Велика Британія
 Сполучене Королівство
Діяльністьмонарх
Alma materВінчестер-коледжd і Коледж Магдалини
Знання мованглійська[1]
ТитулРаджа
РідБілі раджі
БатькоЧарлз Ентоні Джонсон Брук[4]
МатиMargaret Brooked[4]
Брати, сестриBertram Brooked
У шлюбі зСильвія Бретт[4]
ДітиPrincess Leonora Brooke of Sarawakd[5], Princess Elizabeth Brooke of Sarawakd[5] і Princess Nancy Valerie Brooke of Sarawakd[5]
Нагороди
лицар Великого Хреста ордена Святого Михайла і Святого Георгія

Чарлз Вайнер Брук (30 вересня 1874, Лондон — 9 травня 1963, Лондон) — третій і останній білий раджа Сараваку, що правив у 1917—1941 роках. Незацікавлений у правлінні в Сараваку, радо передав країну до британського володіння після Другої світової війни.

Біографія

Народився в Лондоні в будинку на вулиці Албемарл[en]. Старший з трьох синів Чарлза Брука та Маргарет де Віндт. Мав двох молодших братів: Бертрама й Гаррі. Навчався у Вінчестерському коледжі[en]. Пізніше поступив до кембриджського Коледжу Магдалени, де більше приділяв увагу розвагам, а не навчанню. Молодий Вайнер захоплювався боксом, конями та швидкими автомобілями. 1897 року він випустився в ранзі асистента чиновника та отримав призначення до Сіманггангу[en] у Сараваку.

Уперше відвідав Саравак у ранньому дитинстві 1876 року. Надалі був там 1888 року разом з братами та їхнім учителем. 1891 року Вайнер отримав титул спадкоємця (малай. Raja Muda), а в 1893 році знову відвідав Саравак. Після Сіманггангу він працював у Муці[en] та Ої[en]. У травні 1900 року Вайнер взяв участь у поході проти мурутів, що повстали в районі Трусану[en]. У червні 1902 року він був одним з очільників походу 10 тисяч даяків-рекрутів проти повстанців в Ул-Аї, де п'ята частина загону загинула від холери.

21 лютого 1911 року одружився з Сильвією Бретт, донькою британського політика та історика Реджинальда Бретта[en]. Батьки Сильвії не схвалили цього шлюбу, а Чарлз Брук був невдоволений нездатністю Сильвії народити онука-спадкоємця. Оскільки Вайнер мав до того ж картярські борги, батько всерйоз роздумував щодо проголошення спадкоємцем другого сина, Бертрама. Нарешті, 1912 року раджа створив наглядову урядову комісію із Сараваку в Лондоні та наділив Бертрама майже таким статусом, як і Вайнера. Ображений Вайнер почав конфліктувати з батьком.

У травні 1917 року після смерті Чарлза, Вайнер був проголошений третім раджею Сараваку. Він не сильно цікавився урядовими справами та проводив півроку в Англії, натомість відправляючи до Сараваку Бертрама. Фактичну владу в країні мав радник раджі Джерард МакБраян (англ. Gerard MacBryan), а пізніше — спеціальний адміністративний комітет. Проти комітету повстав племінник Вайнера, Ентоні, якого раджа призначив спадкоємцем. Утім, за 6 місяців Вайнер забрав титул у небожа, а потім, під тиском Бертрама, повернув.

На початку 1941 року Вайнер підписав таємну угоду з адміністративним комітетом, за якої відмовлявся від більшості повноважень та дозволяв прийняти конституцію в обмін на 1 мільйон доларів Сараваку. Унаслідок угоди у вересні 1941 року була проголошена конституція Сараваку. Спадкоємця Ентоні, який повстав проти неї, відіслали до Англії. 16 грудня 1941 року Японія висадила свої війська в Сараваку та невдовзі захопила його. Вайнер у цей час відпочивав у Австралії.

Примітки

Джерела

  • Sir (Charles) Vyner de Windt Brooke. BritishEmpire.org [Архівовано 4 січня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
  • Cassandra Pybus (1996). White Rajah: A Dynastic Intrigue. Univ. of Queensland Press. с. 227–. ISBN 978-0-7022-2857-5.(англ.)