Чарикар (перс.چاریکار) — головне місто долини Кох-Даман і столиця провінції Парван на півночому сході Афганістану. Населення становить приблизно 171 тис. осіб[1], переважно населенням таджиків[2][3].
15 серпня 2021 року бойовики Талібану захопили Чарикар, це була 31-ша столиця провінцій, яку захопили таліби під час наступу 2021 року[4]. Проте, вже 17 серпня сили Панджширського опору відвоювали округ.[5]
Географія
Чарикар розташований біля в'їзду в долинуПанджшир, де рівнини Шамалі стикаються з передгір'ями Гіндукушу.
Лежить на афганській кільцевій дорозі, за 69 км від Кабула по маршруту до північних провінцій. Мандрівники проїжджають через місто під час подорожі до Мазарі-Шарифа, Кундуза або Пулі-Хумрі.
1221 року біля Чарикару відбулася битва при Парвані, де Джалал ад-Дін з армією 30 тис. військовиків та 100 тис. помічників розгромив колону з 30 тис. монгольської армії. Це дало його армії достатньо часу, щоби ввійти до північного Пенджабу й уникнути наслідків падіння імперії Хварезмідів.[7][8]
На початку 19 століття Чарикар став успішним комерційним містом з кількома тисячами жителів. Чарикар був місцем великої битви під час Першої англо-афганської війни. 1841 року було розбито місцевий британський гарнізон. 1842 р. британська армія повернулася, щоб знищити місто задля відплати.
Під час радянсько-афганської війни війни регіон навколо Чарикара став місцем найжорстокіших боїв.[9] Деякі райони слугували оплотом Організації визволення народу Афганістану (САМА). Чарикар був на передовій між Північним альянсомАхмада Шаха Масуда та талібами, які захопили Кабул 1996 року. У січні 1997 року таліби взяли під контроль Чарикар, але Масуд відбив його у липні[10]. У серпні 1999 року Талібан почав наступ і ненадовго захопив Чарикар, перш ніж Масуд знову відбив його у терористів[11].
14 серпня 2011 року група з приблизно шести смертників напала на палац губернатора в Чарикарі. Губернатор Абдул Басір Салангі вижив, але загинуло 19 людей, відповідальність за смерть яких узяли на себе таліби.[12]
19 травня 2020 року озброєні люди відкрили вогонь у мечеті в Чарикарі, вбивши 11 вірян та поранивши 16 інших, це сталося під час вечірньої молитви під час рамадану. Таліби заперечували свою причетність до нападу.[13][14][15]
26 серпня 2020 року в місті пройшла повінь, загинули щонайменше 92 людини.[16]
Чарикар відомий своїми гончарними виробами та виноградом.
Інфраструктура
Попри близькість до Кабула, понад половина місцевої землі не забудована. Із забудованих земель майже рівні частини становлять житлові приміщення (37 %), вільні ділянки (32 %) з дорогами.[19]
У місті Чарикар проживає 96,039 осіб (2015), він має 4 поліцейських округи (нахія) із загальною площею 3025 га.[19] Всього в Чарикарі 10671 будинок.[19]
↑Regional Command East: Parwan Province. Institute for the Study of War. Архів оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 16 червня 2013. The main ethnic groups are Pashtuns and Tajiks, but there are small numbers of Uzbeks, Qizilbash and Hazaras as well.
↑Man, John (2005) Genghis Khan: Life, Death, and Resurrection St.Martin's Press, New York, pages 181—182, ISBN 978-0-312-31444-6
↑Tucker, Spencer C. (2009). A Global Chronology of Conflict: From the Ancient World to the Modern Middle East, Volume I ca. 3000 BCE–1499 CE. Santa Barbara, California: ABC-CLIO. с. 273. ISBN978-1-85109-667-1.
↑Charikar. Columbia University Press. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 грудня 2007.
↑U.S. Conflicts in the 21st Century [3 volumes]: Afghanistan War, Iraq War, and the War on Terror by Spencer C. Tucker