Чагарниця жовтодзьоба

? Чагарниця жовтодзьоба
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Leiothrichidae Рід: Бурохвоста чагарниця (Pterorhinus) Вид: Чагарниця жовтодзьоба
Біноміальна назва
Pterorhinus treacheri (Sharpe, 1879)
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Ianthocincla treacheri Garrulax treacheri Rhinocichla treacheri
Посилання
Вікісховище: Pterorhinus treacheri Віківиди: Pterorhinus treacheri МСОП: 103872315

Чагарни́ця жовтодзьоба[2] (Pterorhinus treacheri) — вид горобцеподібних птахів родини Leiothrichidae. Ендемік Калімантану. Раніше вважалася підвидом каштановоголової чагарниці.

Опис

Довжина птаха становить 22-24 см. Забарвлення темне, попелясто-сіре, груди сіруваті. Верхня частина голови каштанова. Навколо очей білі кільця. Дзьоб жовтий.

Жовтодзьоба чагарниця

Підвиди

Виділяють три підвиди:[3]

• P. t. treacheri (Sharpe, 1879) — Сабах;
• P. t. damnatus (Harrisson & Hartley, 1934) — східний Саравак;
• P. t. griswoldi (Peters, JL, 1940) — центральний Калімантан.

Поширення і екологія

Жовтодзьобі чагарниці живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах, в чагарникових заростях і на полях. Зустрічаються на висоті від 200 до 2800 м над рівнем моря.

Поведінка

Жовтодзьобі чагарниці зустрічаються парами і невеликими зграйками по 4-5 птахів. Вони часто приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться переважно комахами, а також ягодами, плодами, насінням і равликами. Сезон розмноження триває з лютого по квітень. Гніздо чашоподібне, робиться з рослинних волокон і корінців, розміщується на висоті від 3 до 9 м над землею, в заростях папороті та епіфітів. В кладці 2 яйця. Каштановоголові чагарниці іноді стають жертвами гніздового паразитизму острівної зозулі (Hierococcyx bocki).

Примітки

1. BirdLife International (2016). Pterorhinus treacheri. Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 2 грудня 2021.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Laughingthrushes and allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 01 грудня 2021.