Чаа-Хольський кожуун

Чаа-Хольський кожуун

Чаа-Хөл кожуун

Прапор
Адм. центр село Чаа-Холь
Країна Росія
Регіон Тива
Населення
 - повне 6087 (2015)
Площа
 - повна 2900 км² км²
Дата заснування 1941
Вебсайт gov.tuva.ru/region/msu/779/

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Чаа-Хольський кожуун

Чаа-Хольський кожуун (тив.: Чаа-Хөл кожуун кожуун) — район республіки Тива Російської Федерації. Центр — село Чаа-Холь.

Адміністративний поділ

Територія Чаа-Хольського кожууна займає площу 290310 га. Район створений у 1992 році. У своєму складі має 4 сумона:

Демографія

Населення станом на 1 січня 2015 року 6087 чоловік. Мешканці кожууна були переселені із зони затоплення Саяно-Шушенського водосховища на правий берег річки Чаа-Холь.

Розташування

Районний центр — селище Чаа-Холь розташований у центрально-східній частини Чаа-Хольського району. Зі столицею республіки пов'язує асфальтована дорога довжиною 189 км. Відстань до найближчої залізничної станції міста Абакан — 590 км. З півночі район межує з Красноярським краєм, зі східної — Улуг-Хемським кожууном, з південної — Дзун-Хемчицьким, на північному заході з Сут-Хольським кожуунами.

Гідрографія

Особливістю Чаа-Хольського кожууна є своєрідна гідрографічна сітка, яка включає Саяно-Шушенське водосховище, річки Кожай, Чаа-Холь, Хемчик, Бай-Булун, Улуг-Кара-Суг, Бидилиг, Чинге, Орта-Хем, Куйлуг-Хем.

Рельєф та ґрунти

Рельєф переважно середньо та низькогірський. Широкі міжгірські долини є основними землями, які використовуються для зрошуваного землеробства, вирощуються злакові та овочеві культури. Переважають ґрунти каштанового типу — 29,6%, чорнозем — 7%.

Клімат

Клімат різкоконтинентальний. Холодна тривала зима та спекотне коротке літо. Період із середньодобовою температурою понад 0 градусів починається у квітні і триває до жовтня. Період із середньодобовою температурою понад 10 градусів складає 125 днів. За природно-сільськогосподарським районуванням територія кожууна відноситься до сухо степової та степової зон.

Корисні копалини

Із розвіданих родовищ використовується родовище виробного каміння. Ариг-Узю, вапняку у місті Кара-Суг. Також планується видубуток глини для виробництва цегли. Ресурси мінеральних вод освоюються населенням стихійно з лікувальною метою. Це мінеральні джерела Уур-Сайир та Кара-Суг. [1]

Примітки

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 19 вересня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2020-08-04 у Wayback Machine.]