Цолькін (Tzolk'in[1] — «рахунок днів» мовою кіче) — священний календар мая, що складається з 260 днів, розбитих на 13 і 20 циклів по 20 і 13 днів відповідно. Цей календар використовували насамперед для релігійних цілей, як розклад священних церемоній та засіб передбачення сприятливих та несприятливих днів. Аналогічний календар тональповаллі мали ацтеки та інші народи Мезоамерики.
Крім цолькіна у мая був сонячний календар хааб завдовжки 365 днів для сільгоспробіт і календар довгого рахунку для абсолютного датування події днями від дати створення світу.
Цолькін і нині використовують серед громад мая в гірських районах Гватемали[2] і серед індіанських громад мексиканських штатів Чіапас, Оахака та Веракрус[3].
Невідомо, як стародавні мая називали цей календар. Маяніст Вільям Едмонд Ґейтс[en] узяв за основу слово «порядок днів» сучасною мовою кіче, і цей термін став загальноприйнятим у фахівців[4][5].
Дні в циклі довжиною 13 нумерують числами. У циклі довжиною 20 кожен день має свою назву та графічне позначення — гліф. При переході до наступного дня збільшується на 1 номер (до 13 і далі циклічно) і одночасно змінюється його найменування відповідно до порядку найменувань у циклі довжиною 20 (до двадцятого і далі циклічно). Таким чином, дві наступні одна за одною дати завжди відрізняються і номером, і найменуванням. Повтор дат починається після досягнення найменшого спільного кратного довжини циклів — 260. Нижче наведено цолькін у табличній формі із сучасними назвами днів (назва дня юкатанською мовою XVI століття). Відлік дат ведеться порядко́во.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
1.ª
Imix
Ik
Kan
Akbal
Chicchan
Cimi
Manik
Lamat
Muluc
Oc
Chuen
Eb
Ben
2.ª
Ix
Men
Cib
Caban
Etznab
Cauac
Ahau
Imix
Ik
Kan
Akbal
Chicchan
Cimi
3.ª
Manik
Lamat
Muluc
Oc
Chuen
Eb
Ben
Ix
Men
Cib
Caban
Etznab
Cauac
4.ª
Ahau
Imix
Ik
Kan
Akbal
Chicchan
Cimi
Manik
Lamat
Muluc
Oc
Chuen
Eb
5.ª
Ben
Ix
Men
Cib
Caban
Etznab
Cauac
Ahau
Imix
Ik
Kan
Akbal
Chicchan
6.ª
Cimi
Manik
Lamat
Muluc
Oc
Chuen
Eb
Ben
Ix
Men
Cib
Caban
Etznab
7.ª
Cauac
Ahau
Imix
Ik
Kan
Akbal
Chicchan
Cimi
Manik
Lamat
Muluc
Oc
Chuen
8.ª
Eb
Ben
Ix
Men
Cib
Caban
Etznab
Cauac
Ahau
Imix
Ik
Kan
Akbal
9.ª
Chicchan
Cimi
Manik
Lamat
Muluc
Oc
Chuen
Eb
Ben
Ix
Men
Cib
Caban
10.ª
Etznab
Cauac
Ahau
Imix
Ik
Kan
Akbal
Chicchan
Cimi
Manik
Lamat
Muluc
Oc
11.ª
Chuen
Eb
Ben
Ix
Men
Cib
Caban
Etznab
Cauac
Ahau
Imix
Ik
Kan
12.ª
Akbal
Chicchan
Cimi
Manik
Lamat
Muluc
Oc
Chuen
Eb
Ben
Ix
Men
Cib
13.ª
Caban
Etznab
Cauac
Ahau
Imix
Ik
Kan
Akbal
Chicchan
Cimi
Manik
Lamat
Muluc
14.ª
Oc
Chuen
Eb
Ben
Ix
Men
Cib
Caban
Etznab
Cauac
Ahau
Imix
Ik
15.ª
Kan
Akbal
Chicchan
Cimi
Manik
Lamat
Muluc
Oc
Chuen
Eb
Ben
Ix
Men
16.ª
Cib
Caban
Etznab
Cauac
Ahau
Imix
Ik
Kan
Akbal
Chicchan
Cimi
Manik
Lamat
17.ª
Muluc
Oc
Chuen
Eb
Ben
Ix
Men
Cib
Caban
Etznab
Cauac
Ahau
Imix
18.ª
Ik
Kan
Akbal
Chicchan
Cimi
Manik
Lamat
Muluc
Oc
Chuen
Eb
Ben
Ix
19.ª
Men
Cib
Caban
Etznab
Cauac
Ahau
Imix
Ik
Kan
Akbal
Chicchan
Cimi
Manik
20.ª
Lamat
Muluc
Oc
Chuen
Eb
Ben
Ix
Men
Cib
Caban
Etznab
Cauac
Ahau
Деяку подібність із календарем цолькін у європейському календарі має позначення дати числом місяця та днем тижня. Різниця в тому, що обидва відліки цолькіна подібні до тижня, і їхні «дні тижня» змінюються щодня (так, ніби після 1 січня йде 2 лютого і т. д.) Подібність у тому, що 13-денний «тиждень» цолькіна був не іменованим, а ось дні 20-денного «тижня» мали особливі значення. В античний час дні європейського тижня також мали сакральний зміст, а субота та неділя в деяких релігійних громадах зберегли цей сенс і нині.
Назви, гліфи та тлумачення днів
У циклі довжини 20 кожен день мав назву, кілька графічних зображень — логограм чи гліфів та сакральний зміст.
Назва дня в сучасній орфографії Гватемальської академії мов мая[6]
Приклад гліфа для монументів (стел). Існують і інші варіанти.
Приклад гліфа для кодексів. В разі розфарбовування використовували й простіші варіанти.
Назва дня юкатанською мовою XVI століття згідно з Диего де Ландою. Ця орфографія була поширеною донедавна
Вимова класичною мовою мая періоду 200—900 років у більшості випадків невідома, її частково реконструйовано на основі фонологічного вивчення сучасних мов мая. Знак ? означає гіпотетичну реконструкцію.
Кожний день асоціювався з низкою реальних об'єктів, явищ, уявлень і міфів[7][8].
Походження
Археологічні пам'ятки дають змогу стверджувати, що цей календар виник у Мезоамериці не пізніше V століття до н. е. і його використовували інші народи паралельно, а можливо, й до мая[8][9]. Щодо його походження є кілька версій, жодна з яких нині не є загальноприйнятою.
Відомо, що число 20 — основа позиційної системи числення мая, використовуваної для довгого календарного рахунку, а число 13 — перша та єдина ненульова цифра у «довгому» записі дати міфічного створення світу — 13.0.0.0.0. Можна припустити, що числа 20 і 13 у мая мали сакральний зміст. Помноживши ці числа, одержуємо 260.
Вінсент Мальстрем на основі ідей Селії Наттолл[en] пропонує астрономічну версію. На широті проживання мая сонце перебуває в зеніті приблизно 30 квітня та 12 серпня. Більший проміжок між цими датами дорівнює 260 а менший 105. Ця гіпотеза зустріла низку заперечень[10]. І нині мая садять кукурудзу наприкінці квітня — на початку травня, а збирають урожай на початку серпня, але це пов'язано із сезонною зміною опадів, а не з висотою сонця опівдні. До того ж, у мая для організації сільгоспробіт був сонячний календар хааб.
Зрештою, є навіть гіпотеза, що число 260 обрано, оскільки воно збігається з тривалістю вагітності у людей[11].
Перевірка взаємозв'язку цолькіна з місячним календарем за сучасними параметрами орбіти місяця
Сучасна тривалість року — 365 днів.
Синодичний період обертання Місяця — 29,53 доби.
Сидеричний період обертання Місяця — 27,32 доби.
Розрахунок реліктового періоду обертання Місяця навколо Землі для реліктового року тривалістю 260 днів за цолькіном на підставі сучасних ппараметрів орбіт:
29,53х260/365=21,03 доби
27,32х260/365=19,46 доби
Таким чином, за Цолькіном: 20 днів — місячний місяць, 260/20 = 13 — кількість місячних місяців у році з 260 днів, що відповідають сучасному відношенню тривалостей земного року до місячного місяця:
365/29,53 = 12,36
365/27,32 = 13,36
260/20 = 13
З цього можна припустити, що цолькін — це реліктовий найдавніший місячний календар, коли рік тривав 260 днів. І найголовніші відстежувані тоді події — це молодик і повний місяць.
↑Tedlock, Barbara, Time and the Highland Maya Revised edition (1992 Page 1) «Багато громад гватемальських індіанців, які переважно розмовляють мовами сім'ї мая, продовжують використовувати 260-денний календар і часто стародавній сонячний календар (глава 4).»
↑Miles, Susanna W, «An Analysis of the Modern Middle American Calendars: A Study in Conservation.» In Acculturation in the Americas. Edited by Sol Tax, p. 273. Chicago: University of Chicago Press, 1952.
↑Voß, Alexander W. (2006) «Astronomía y matemáticas»; en Nikolai Grube et al, Mayas. Una civilización milenaria, traducción de Mariona Gratacòs i Grau, Marciano Villanueva, Lidia Álvarez Grifoll y Ambrosio Villanueva; pp.131-141 ; China, ed.Tandem Verlag GmbH, ISBN 978-3-8331-1959-0
↑Canto López, Antonio, Apuntaciones sobre Mesoamérica, Ediciones de la Universidad Autónoma de Yucatán, Mérida, Yucatán, 1991, ISBN 968-6160-75-2
↑The Gods and Symbols of Ancient Mexico and the Maya: An Illustrated Dictionary of Mesoamerican Religion / Thames and Hudson, Londres, 1993. — С. 46—48. — ISBN 0-500-05068-6.