| Цойль |
|---|
| Стилістичні походження | |
|---|
| Походження | кінець 1960-х, Франція |
|---|
| Типові інструменти | |
|---|
| Популярність | кінець 1960-х та початок 1970-х у Франції, 2000-ні у Японії |
|---|
| Похідні жанри | Авант-прог |
|---|
Цойль (Zeuhl) — стиль прогресивного року, що виник у Франції в 1960-х роках. Домінік Леоне каже, що стиль є «про те, що ви очікуєте від рок-опери прибульців, він звучить як масові, хорові співи, войовничі, повторювані перкусії, раптові сплески імпровізацій і несподівані провали в моторошний, мінімалістський транс-рок.»[1]
Термін походить з Кобаян[2], спеціальної мови, що була вигадана Крістіаном Ванденром, лідером гурту Магма.[3] Він сказав, що це слово означає «небесний»[2]; що «музика Zeuhl» означає «вібраційна музика»[4] і «Цойль — це також звук, який ви можете відчувати вібруючим у вашому животі, промовляючи слово „цойль“ дуже повільно»[5].
Походження
Варто вважати, що вперше в музиці характерні особливості жанру Цойль прозвучали 1937 року у вступній та фінальній частинах опери Карла Орфа "Карміна Бурана" - O Fortuna.
Характерні особливості
- Т. н. галопуючий бас.
- Циклічність мелодій.
- Короткі швидкі музичні фрази .
- Гіпнотизуючі (часто, хорові) вокали.
- Потужні маршові аранжування.
- Поліфонія.
- Характерне («цойлівське») звучання інструментів.
- Тексти на неіснуючих мовах.
- Фантастична і апокаліптична тематика.
Найвідоміші представники жанру
Поширення в світі
Назва жанру початково стосувалась виключно до музики Магми, але згодом термін «zeuhl» став більш поширеним, з появою гуртів-послідовників Магми, починаючи з 1970-х років[10]. Особливого розвитку жанр здобув у Японії.
Франція
Японія
Італія
Фінляндія
Примітки
Посилання
