Побудована в період правління візантійського імператораФеодосія II (пр. 408—450) між 428 і 443[1]. Існує припущення, що будівництво цистерни ініційовано сестрою імператора Пульхерією, яка виконувала обов'язки регента при своєму малолітньому браті в 414—421[2].
Цистерна має форму прямокутника розмірами 45 × 25 м, її об'єм — близько 11 250 м³. Дах водосховища підтримують 32 монолітні мармурові колони, підперезані залізними скобами. Варто відзначити, що всі вони в точності однакові і мають висоту 9 м. А ось капітелі, навпаки, відрізняються: частина їх виконана в корінфському ордері, частина — в доричному[2]. Цей факт говорить про те, що будівельні роботи в цистерні велися в різні для імперії часи, при надлишку та недоліку матеріалів[1].
Відреставрована та відкрита для відвідування в 1994. Зараз це музей, об'єкт охорони ЮНЕСКО. Нагорі розташовується колишня будівля мерії округу Еміньоню (адміністративно увійшов в район Фатіх). Міська влада планує розбити тут парк[2]. Станом на березень 2015 над цистерною будується офісний комплекс, сама цистерна на реконструкції.