Цимлянський заказник
Цимля́нський держа́вний приро́дний зака́зник — одна з природоохоронних територій Ростовської області Росії, заказник федерального значення. ІсторіяЗаказник створено 20 вересня 1983 року Наказом Главмисливства РРФСР № 351. У 2011 році було прийнято рішення про передачу цієї природоохоронної території в оперативне управління державному природному біосферному заповіднику «Ростовський».[1] Географічне положенняЗаказник розташований в Цимлянському районі Ростовської області на території урочища «Кучугури» і прибережної зони Цимлянського водосховища. Його площа становить 44 998 га. Північно-східний кордон заказника починається від річки Цимли, пролягає уздовж адміністративної межі Ростовської області до Цимлянського водосховища, далі йде умовною лінією в південному напрямку по акваторії водосховища на 2 кілометри. Південно-західний кордон проходить на відстані 2 кілометрів від урізу води при НПУ-36 м, потім в північному напрямку йде по річищу Цимли до перетину її з адміністративним кордоном області. Включає елементи напівпустелі, степу, лісостепу, ліси і болотні ділянки. Заказник межує з сільськогосподарськими угіддями Волгоградської області. Природоохоронна діяльністьЗаказник був створений з метою збереження, відновлення й відтворення найбільш цінних у господарському, науковому та культурному відношенні мисливських тварин та охорони рідкісних тварин, занесених до Червоної книги Російської Федерації, таких як орлан-білохвіст, дрохва, лежень, хохітва, благородний олень, азійська та європейська сарни, лось. Загалом на території заказника зустрічається близько 33 червонокнижних видів тварин. Популяція дикого кабана використовується для розселення в інші місця. Планується вольєрне і напіввільне розведення дрохви та хохітви, пошук місць для випуску і розселення степового бабака. На території заказника зростають рідкісні рослини, такі як: волошка Талієва, пирій ковилолистий, водяний горіх тощо. Загалом тут зустрічаються 29 видів рослин, занесених до Червоних книг Російської Федерації і Ростовської області. Крім цього є й цілі рослинні угруповання — природні ліси Доно-Цимлянського піщаного масиву, що підлягають особливій охороні. ФлораЛіси заказника є реліктами плейстоценової рослинності, яка на більшій частині південного сходу Європи змінилася в голоцені сосняками, потім дібровами, а тут зупинилася в розвитку на березняковій фазі. Тут досі збереглося багато реліктових бореальних видів рослин, таких як плавун болотний, зозулин льон, сфагнові мохи, папороті дріоптеріс і вужачка, родіола тощо. Для лісових насаджень типовими є сосна, тополя, акація біла, береза, осика, верба біла. Сосняки являють собою штучні насадження у віці від 15 до 40 років. По берегах озер і в трав'яному покриві переважає осока, очерет, рогіз. Зустрічаються глід, маслинка вузьколиста, терен. Лісистість території заказника становить близько 10%. ФаунаВ заказнику мешкають різноманітні наземні хребетні тварини — понад 230 видів. Типові види: лось, кабан дикий, сарна, заєць-русак, лисиця звичайна. Відзначаються випадки заходу вовків з території Волгоградської області. Видовий склад птахів особливо багатий, їх на території заказника мешкає близько 140 видів. Іхтіофауна представлена такими видами, як лящ, сазан, судак, карась, сом, тарань, щука. Наукова діяльністьУ 1998–2000 р.р. на території заказника проводився авіаоблік копитних тварин. Примітки
Джерела
|