Цибуленко Микола Васильович
Мико́ла Васи́льович Цибуле́нко (1942, Веприк —†1998) — український військовик, один із організаторів створення збройних сил незалежної України, генерал-майор[1][2][3]. Народився в селі Веприк Фастівського району Київської області. Закінчив Кавказьке Суворовське училище зі срібною медаллю, Ленінградське вище військово-командне училище, Військову академію ім. Фрунзе, Академію Збройних Сил України. Кандидат військових наук, доцент. В 1992 році обраний членом-кореспондентом Інженерної академії України за фахом комунікації. Проходив військову службу на командних посадах у різних округах Радянського Союзу та за його кордонами. Зробив великій внесок у становлення та розбудову армії незалежної України, особливо в Криму[4][5]. Активний учасник Спілки офіцерів України. Організатор і перший начальник Одеського інституту Сухопутних військ. Перший начальник Управління зовнішніх зв'язків Генерального штабу України. Учасник бойових дій. Нагороджений орденами й медалями як Радянського Союзу, так і багатьох іноземних держав. Відзначений Ювілейним Хрестом спілки колишніх українських вояків у Канаді, нагороджений Хрестом спілки офіцерів України за патріотизм і відданість Українській державі (посмертно). 20-й з'їзд Спілки Офіцерів України прийняв звернення до Міністра оборони України "стосовно увічнення пам’яті генерала Миколи Цибуленка, організатора Збройних Сил України, першого начальника Одеського інституту сухопутних військ"[6]. Примітки
|