|
Цзянь Сюлін
Цзянь Сюлін (кит.: 錢秀玲, 1912–2008) або Сю Лінг Цзянь де Перлінґі (фр. Siou-Ling Tsien de Perlinghi) — бельгійська вчена китайського походження. Нагороджена медаллю за порятунок близько 100 бельгійців під час Другої світової війни. Про її життя у Китаї зняли шістнадцятисерійний серіал. Біографія Цзянь народилась в Їсіні в провінції Цзянсу 1912 року. Її старший брат, генерал-лейтенант Цзянь Жулунь, був начальником Першого Головного управління Міністерства оборони Гоміньдану.[2] 1929 року вона виїхала до Європи, щоб вивчати хімію в Бельгії в Левенському католицькому університеті.[3] 1933 року вона вийшла заміж за бельгійського лікаря Грегуара де Перлінґі[4] й оселилась в [en].  У червні 1940 року Ербемон окупували нацисти. Коли бельгійський юнак підірвав військовий ешелон, окупанти засудили його до страти. Але Цзянь звернулась до німецького генерала Александра фон Фалькенгаузена, який перебував у Бельгії. Вона його знала, оскільки генерал працював у Китаї[5][2] у рамках китайсько-німецького співробітництва[en] . Фалькенгаузен був радником Чан Кайші[6] і співпрацював з її старшим двоюрідним братом, генерал-лейтенантом Цзянь Жулунем. Вона написала генералу лист з проханням врятувати хлопчика з міркувань гуманності.[2][5] 7 червня 1944 року Цзянь знову зв'язалась із фон Фалькенгаузеном, коли нацисти засудили 97 бельгійців до смерті як акт помсти за вбитих у сусідньому місті [en] трьох офіцерів гестапо.[3] Вагітна Цзянь поїхала до Фалькенгаузена і попросила його втрутитися. Генерал вагався, але, зрештою, погодився відпустити людей, хоча й усвідомлював наслідки свого вчинку. Генерала викликали до Берліна пояснити свою непокору.[3] Однак Фалькенгаузена притягли до суду після закінчення війни. 1951 року його заарештували за звинувачення у депортації євреїв.[6] Цзянь з'явився на суді і виступила на захист Фалькенгаузена.[3] Суд засудив генерала на дванадцять років ув'язнення, але, зрештою, його звільнили за три тижні. Фалькенгаузен повернувся до Німеччини, де помер 1966 року.[6] Бельгійський уряд нагородив Цзянь медаллю «Герой держави», а король і королева Бельгії подарували їй підписану фотографію. У Екоссінні на її честь назвали одну з вулиць міста. Примітки
|
||||||||||||||||||||||||
