|
Церцис європейський
Церцис європейський (Cercis siliquastrum) — вид рослин родини бобові (Fabaceae). НазваНазва роду походить від грецького слова грец. κερκις, що означає «ткацький човник», натякаючи на форму стручка. Назва виду походить від латинського слова лат. siliqua, що означає «стручок».[1] В англійській мові має назву «дерево Юди». В українській мові зустрічається назва «церсис звичайний»[2] та «багряник»[3]. КласифікаціяЗнайдені викопні рештки дерева віком 40 млн років. Молекулярно-біологічні дослідження свідчать, що рід церсис відокремився від бобових на самому початку еволюції цієї групи рослин. Церсис європейський єдиний з роду, що росте в Європі. Інші п'ять видів поширені в Північній Америці та Азії. БудоваЛистопадне дерево до 12 м з круглястим листям, довжиною до 8 см. Квітки великі до 2,5 см, пелюстки забарвлені в рожево-фіолетовий колір. Квітки церсиса розпускаються в середині весни ще на голих гілках. Ззовні вони схожі на квіти інших бобових, проте відрізняються за будовою. Дерево розвивається повільно — за 5 років виростає лише до 1-1,5 м. Поширення та середовище існуванняРосте у листопадних лісах помірного поясу, в напівпосушливих чагарникових заростях Східного Середземномор'я, Чорноморського узбережжя, Близького Сходу. В культуріІснує легенда, що саме на цьому дереві повісився Юда Іскаріот. Зв'язок з Юдою можливо утворився через стручки, що висять з дерева, ніби шибеники. Є теорія, що таку назву дерево отримало помилково після перекладу з французької фр. Arbre de Judée, що означає дерево з Юдеї, і свідчить лише про те, що церцис був поширений на території цієї країни.[4] Існує також давня легенда, що бджоли, які скуштували мед дерева — помирають. Хоча в дійсності ні квіти церциса, ні нектар не містять отрути. Квіткові бруньки, квіти та молоді плоди їстівні. Квітами прикрашають страви, додають до овочевих салатів. Смак квіток церциса солодко-кислуватий. Молоді плоди можна їсти сирими, їхній смак приємно терпкий. В основному в їх використовуються в Греції та Туреччині. Квіткові бруньки заливають оцтом та використовують як приправу. В серіалі Доктор Хто (серія 218 «Давай уб'ємо Гітлера», 2011) з цього дерева виготовлено отруту. В серіалі Реальна кров з церциса виготовляють кілок, щоб убити вампіра. Практичне використанняВикористовується у декоративному озеленені, культивується з 1813 року. В Україні вирощується рідко, оскільки у нашому кліматі дерево обмерзає і погано цвіте. Зростає в ботанічному саду ім. О. Фоміна.[5] Існує кілька культурних сортів з білими квітами: «Альба», «Білий лебідь».[6] Деревина церциса дуже тверда, має красиву текстуру. Її використовують для виготовлення шпону та фанери. У народній медицині квіти та листя церциса використовують при проблемах з печінкою, селезінкою, хронічним ринітом, проблемами з диханням, жовтяницею, сечокам’яною хворобою та набряками на ногах у вагітних. Цікаві фактиВ Карпатах охороняються чотири церциси європейських як ботанічна пам'ятка природи місцевого значення. Ці дерева розміщені у Рахівському районі в Лужанському лісництві.[7] Галерея
Примітки
Джерела
Посилання
|
.jpg)
