Церква святого Миколая (Середнє Водяне, верхня)
Церква святого Миколая («верхня», або «горішня») — дерев'яний храм, пам'ятка народної архітектури та монументального живопису 15—18 ст. у селі Середнє Водяне Рахівського району Закарпатської області. Її зруби вважаються найдавнішими в Україні.[1] ІсторіяЗбудована у 1428 році (за іншими даними, наприкінці 16 ст.), належить до найдавніших закарпатських храмів потиської групи. У 17 ст. добудовані зруби над опасанням усіх трьох частин споруди. Близько 1760 року проведено ремонт церкви і зведена каркасна вежа з шатровим верхом. Реставровано церкву 1968 року. В радянські часи церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 208). В 2018 році церква визнана об’єктом культурної спадщини національного значення, який внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (№ 070041)[2]. АрхітектураХрам дерев'яний, тридільний, з рівноширокою навою та бабинцем, з гранчастим п'ятистінним вівтарем, збудована з дубових брусів. Усі об'єми вкриті високим двосхилим дахом та охоплені опасанням. Над бабинцем — висока вежа, вкрита строгим шатром, характерним для багатьох марамороських церков. З 1428 року, ймовірно, походять два дубові зруби.[3] Надбудову над зрубами відомий дослідник дерев'яних храмів Закарпаття М. Сирохман датує 1600 роком.[4] Дахи вкриті дерев'яним ґонтом. На південній та північній стінах бабинця збереглися вузькі вікна готичної стрілчастої форми. Цікавою особливістю є те, що двері влаштовано на південному фасаді. РозписиВ інтер'єрі знаходяться позолочений різьблений іконостас (18 ст.) та настінні розписи, які є визначними творами народного малярства 17 ст. У наві розміщені композиції на сюжети «Страстей Господніх», у бабинці збереглися фрагменти «Страшного суду», постаті святих, серед яких вміщений портрет ктитора храму священика Никоря. Особливим монументалізмом вирізняється розташований на склепінні образ Пресвятої Богородиці «Знамення», написаний у традиціях народного декоративного мистецтва. Храм є унікальною пам'яткою закарпатської школи теслярської майстерності і разом з живописом належить до найдовершеніших творів в українському монументальному мистецтві. Див також
Примітки
Література
Посилання |