Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Целіїв)

Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Целіїв)
Статусдіюча
Країна Україна
Розташуванняс. Целіїв, Чортківський район, Тернопільська область, Україна
КонфесіяУГКЦ
ЄпархіяБучацька єпархія
Тип будівліцерква
Матеріалцегла
Побудовано на коштигромади
Будівництво1909
CMNS: Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква Покрови Пресвятої Богородиці.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці в Целіїві — парафія і храм греко-католицької громади Копичинецького деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Целіїв Чортківського району Тернопільської области.

Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 1864)[1].

Історія церкви

Перша згадка про парафію, яка була вже греко-католицькою, датується 1720 роком. Дерев'яну церкву освятив львівський єпископ Атанасій Шептицький.

Під Першої світової війни її спалили. Будівництво нової мурованої церкви тривало з 1907 по 1909 роках З книги Церковного інвентарю довідуємося: «Церква укінчена 1909 р. через предприємця архітекту будівничого пана Константна Геваніцкого з Теребовля за 37000 крон». 17 жовтня 1909 року церкву благословив о. декан Даниїл Бахталовський з Яблунова». У 1958 році, виконано розпис церкви.

У 2006 році розпочато ремонт храму. Наприкінці 2008 року іконостас і два побічні престоли реставрував Роман Папінко. У 2009 році розпочали новий розпис церкви який виконав художник з Тернополя Михайло Николайчук.

18 жовтня 2009 року 100-ліття храм Покрови Пресвятої Богородиці освятив Апостольський Адміністратор Бучацької єпархії о. Дмитро Григорак, ЧСВВ. Також було освячено престол, іконостас і два бічні престоли.

З XVIII століття до 1946 року парафія і храм належали УГКЦ. У 1946—1993 роках — РПЦ.

При парафії діє братство «Апостольство молитви» (2002), Вівтарна дружина.

На території парафії є фігури Матері Божої та хрести парафіяльного значення.

Парохи

  • о. Василь Лібачевський (1832),
  • о. Іван Савкевич (1834—1839),
  • о. Стефан Пелявський (1839—1869),
  • о. Карло Перепелинський (1869—1871),
  • о. Спиридон Ганкевич (1871—1912),
  • о. Євстахій Монастирський (1912),
  • о. Олексій Карпінський (1912—1932),
  • о. Роман Капустинський (1932—1940),
  • о. Ізидор Скорохід (1940—1946),
  • о. Олег Маліброда (1993—1996),
  • о. Тимофій Буштинський (1996—2002),
  • о. Володимир Данилів — адміністратор (з 2002).

Примітки

  1. ↑ Лист Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини № 326 від 20 жовтня 2021 року.

Джерела