Центральноазійські прибережні рідколісся

Центральноазійські прибережні рідколісся
Річка Ілі, Казахстан
Екозона Палеарктика
Біом Пустелі і склерофітні чагарники
Назва WWF Central Asian riparian woodlands
Номер WWF PA1311
Країни Узбекистан, Казахстан, Туркменістан, Таджикистан
Територія екорегіону (фіолетовий)

Центральноазійські прибережні рідколісся (ідентифікатор WWF: PA1311) — екорегіон, розташований в пустелях і рівнинах Центральної Азії між Аральським морем і горами у 2000 км східніше, у довгих вузьких долинах великих річок, що живляться талими снігами, і забезпечують важливе середовище існування для перелітних птахів, які подорожують через цей посушливий регіон. Рослинність представлена тугаями, характеризується низькими заростями дерев і кущів уздовж берегів річок і пов'язаних із ними заболочених угідь, і живиться ґрунтовими водами замість опадів.[1][2]

Розташування та опис

Основні річкові системи, які підтримують середовище існування для цього екорегіону, становлять:[1]

  • Сирдар'я (річка), яка тече на захід понад 2200 км від гір Тянь-Шаню через східний Узбекистан і південний Казахстан до Аральського моря.
  • Амудар'я (річка), що протікає паралельно і на південь від Сирдар'ї; Амудар'я витікає з Афганістану і Таджикистану на північний захід уздовж кордону Узбекистану та Туркменістану.
  • Річки Мургаб і Теджен, які протікають через пустелю Каракуми на південному сході Туркменістану та зникають у ній.
  • Річка Ілі, яка протікає 1500 км на захід від гір Тянь-Шаню в Китаї до озера Балхаш на південному сході Казахстану.
  • Річка Зеравшан, яка бере початок на краю Памірських гір у Таджикистані, тече на захід до Амудар'ї, перш ніж зникнути в пустелі.
  • Річка Вахш, яка протікає посередині Таджикистану перед тим, як впасти в Амудар'ю на кордоні з Афганістаном.
  • Річка Нарин, яка тече від гір Тянь-Шаню в Киргизстані до річки Сирдар'я в Узбекистані.

Клімат

Клімат у навколишньому регіоні — клімат холодної пустелі (класифікація кліматів Кеппена (BWk)). Цей клімат характеризується спекотними пустельними умовами влітку, але прохолоднішими, ніж у спекотній пустелі.[3][4] Зими холодні і сухі. Принаймні один місяць середнє значення температури нижче 0 °C (32 °F).[3][4] Танення снігу з довколишніх гір викликає повені навесні до початку літа, після чого настають надзвичайно посушливі умови та підвищення солоності ґрунту.[1]

Флора і фауна

Ліси цього екорегіону являють собою спеціалізований комплекс деревно-чагарникової рослинності, відомий як тугаї, пристосований до екстремального континентального клімату з дуже спекотним літом і дуже холодною зимою.[1] Із практичної точки зору, старих лісів немає.[1] Дерева — це, як правило, тополі, верби, маслинка (Elaeagnus oxycarpa)[1] і тамарикс. Підлісок — звичайна обліпиха (Hippophae rhamnoides), барбарис (Berberis), шипшина, жимолость, кизильник (Cotoneaster). У заболочених місцях широко поширені очерет і рогіз. Лісові комплекси екорегіону часто неоднорідні, перемежовуються степовими та болотистими луками.[1]

Заповідні території

Дуже мала частина цього екорегіону охороняється, за деякими оцінками, менше 2 %. Офіційно охоронювані території становлять:[1]

Список літератури

  1. ↑ а б в г д е ж и Central Asian Riparian Woodlands (англ.). World Wildlife Federation (WWF). Процитовано 28 грудня 2019.
  2. ↑ Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 14 вересня 2019.
  3. ↑ а б Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006. World Map of Koppen-Geiger Climate Classification Updated (PDF) (англ.). Gebrüder Borntraeger 2006. Процитовано 14 вересня 2019.
  4. ↑ а б Dataset - Koppen climate classifications (англ.). World Bank. Процитовано 14 вересня 2019.