Центральний цвинтар Кишинева (рум.Cimitirul Central din Chișinău) — один з найбільших і найвідоміших цвинтарів у Кишиневі. Місце поховання багатьох відомих діячів історії та культури Молдови, Російської імперії, Румунії та СРСР. Серед кишинівців згадується, переважно, як «Вірменський цвинтар», таку назву отримав через те, що на нього виходить вулиця Вірменська.
Займає площу близько 10 га. Цвинтар розташовується в трикутнику вулиць Алексея Матеєвич, Василе Александрі та Пантелеймона Халіппи. Єдиний вхід / в'їзд на Центральний цвинтар — з вул. А. Матеєвич, біля його воріт бере початок вул. Вірменська.
Вхід на цвинтар
Історія
Центральний цвинтар Кишинева було засновано у 1811 році. Через 7 років на його території була зведена церква Всіх Святих. До жовтневого заколоту цвинтар був виключно православним, а в роки радянської влади — загальним.
Найстаріше поховання датується 1825 роком. У створенні цвинтаря брав участь Олександр Бернардацці.
За радянських часів площа цвинтаря була зменшена, на місці колишніх поховань у 1958 році був відкритий кінотеатр «40 років ВЛКСМ» (сучасна назва «Гаудеамус»). Більше тридцяти років цвинтар був закритий для поховань. Однак зараз, за рішенням Державної Ради Кишинева № 4/11 в від 2010 року, місця під поховання на Центральному цвинтар виділяються особам, відзначеним військовими та цивільними нагородами (Орден Республіки, Орден Штефана Великого) або аналогічних державних нагород колишнього СРСР. Рішенням примара Кишинева місця для поховання на цвинтарі також надаються іншим видатним людям. Також тут можуть бути поховані родичі I категорії тих, чий прах вже спочиває на Центральному цвинтарі.
Військовий меморіал
У південно-східній частині цвинтаря розташований військово-меморіальний цвинтар — місце поховання радянських військовиків та цивільних осіб, які загинули під час німецько-радянської війни.
На його території розташовані спільні та поодинокі поховання осіб (близько 300), загиблих під час оборони та звільнення Кишинева від німецько-румунських загарбників.
