Цементобетонне дорожнє покриттяЦементобето́нне доро́жнє покриття́ — удосконалене покриття капітального типу, монолітне, що споруджується з цементобетонних сумішей, які ущільнюються на місці робіт, або збірне покриття із залізобетонних плит[1]. Є два основних типи конструкцій дорожнього одягу (КДО) – нежорсткий (асфальт) і жорсткий (цементобетон)[2]. Перше асфальтове покриття в Європі було прокладене в 1837 році, а цементобетонне - у 1888 році[3]. Основа цементобетонного покриття складається з подрібненого щебеню, асфальтобетону та зв'язуючої суміші. На поверхні двошарове бетонне покриття, верхній шар з так званим відкритим щебенем[3]. Цементобетонні дороги у світіІсторично склалося, що при будівництві доріг перевага віддавалася асфальтовим дорогам, що давало економічний виграш у короткій перспективі. Проте з часом частка доріг з цементобетонним стала зростати. Цьому сприяло як зниження їх вартості будівництва та їх довговічність. При будівництві або реконструкції автострад все більше використовується цементобетон. Так у Чехії це становить 65% автострад, Австрії і Великій Британії - 50%. У Бельгії бетонні автостради становлять 40%, а 60% нових місцевих доріг мають таке покриття[3]. Станом на 2017 рік частка доріг з цементобетонним покриттям у Німеччині становить 42 %, Чехії - 22 %, Бельгії - 17 %, Великій Британії та Франції - 10 %, Україні - 1 %[4]. Переваги і недоліки цементобетонного покриттяУ порівнянні з асфальтобетонним покриттям цементобетонне має такі переваги[3][4]:
До недоліків відносяться:
Примітки
Посилання
|