Довжина птаха станеовить 11,5 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Голова сіра, верхня частина тіла зелена, крила оливково-зелені. Нижня частина тіла сірувата. У молодих птахів грудя жовтуваті.
C. b. pileata Reichenow, 1891 — від південно-східної Кенії до південно-східної Танзанії;
C. b. fugglescouchmani Moreau, 1939 — північно-східна Замбія, північне Малаві, східна Танзанія;
C. b. bororensis Gunning & Roberts, 1911 — південна Танзанія, південне Малаві, північний Мозамбік;
C. b. constans Clancey, 1952 — південно-східне Зімбабве, південний Мозамбік, північний схід ПАР;
C. b. brachyura (Vieillot, 1821) — південь і схід ПАР.
Сіробокий цвіркач іноді вважається конспецифічним із зеленим цвіркачем.
Поширення і екологія
Зелені цвіркачі поширені в Кенії, Танзанії, Замбії, Малаві, Мозамбіку, Есватіні і ПАР. Вони живуть в різноманітних природних середовищах, зокрема в саванах, тропічних лісах, чагарникових заростях, водно-болотних угіддях, пустелях, парках і садах. Зустрічаються на висоті до 2200 м над рівнем моря. Живляться комахами. Гніздо робиться з листя і трави, в кладці 2 яйця.
↑Mayr, Ernst; Cottrell, G. William, ред. (1986). Check-list of Birds of the World. Т. Volume 11. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 187. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
.jpg)
