Цар-зілля високе

Цар-зілля високе
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Жовтецевоцвіті (Ranunculales)
Родина: Жовтецеві (Ranunculaceae)
Рід: Цар-зілля (Delphinium)
Вид:
Цар-зілля високе (D. elatum)
Біноміальна назва
Delphinium elatum

Цар-зілля високе[1], дельфіній високий[2] (Delphinium elatum) — вид рослин родини жовтецеві (Ranunculaceae), поширений у Європі й Азії.

Опис

Багаторічна трава 50–150 см заввишки. Стебло голе або верхня частина рідко волосата, синьо-сіра. Листки чередуються, черешкові. Листові пластинки такі ж ушир як і в довжину, з лапчастим жилкуванням від безволосих до рідко волосатих; основа серцеподібна, 3–5-лопатеві, лопаті широкі, конічні, подвійно лопате-зубчаті[3].

Суцвіття — розгалужена або нерозгалужена, досить нещільна китиця. Квіти зигомоморфні (мають лише одну площину симетрії), звичайно блакитні (є кілька різнобарвних різновидів у вирощуванні), 15–30 мм упоперек. Чашолистків 5, пелюсткоподібні. Пелюстків 4, з них 2 нектароносні, 2 рудиментарні, темно-блакитні. Тичинок 8. Маточок 2. Плоди — 14–20 мм завдовжки листянки, з яких 3 об'єднані[3].

Поширення

Поширений у помірній Європі й Азії[4]. Населяє двори, узбіччя доріг, береги та рідколісся біля житлових районів[3].

В Україні це реліктовий рідкісний вид Карпат (Іванофранківська й Закарпатська області): масив Боржава (підніжжя г. Великий Верх, на нижній терасі р. Оси), Мармароські Альпи (г. Берлєбашка), Ґорґани (околиці с. Синевир Міжгірського р-ну Закарпатської обл.), Чивчини (на вершинах гір Фатія Банулуї, Гнєтєса, Прелуки, Чивчинаж, Чивчин, Будичевська). Стан популяцій на Закарпатті невідомий. Популяції у Чивчинах малочисельні. Найбільше потерпає від випасання худоби, а також від суцільних рубок лісу. Слабким є і природне відновлення[2].

Примітки

  1. Delphinium elatum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б Червона книга України. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 24.11.2018.
  3. а б в NatureGate. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 24.11.2018. (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 28 травня 2020. Процитовано 24.11.2018. (англ.)