Хіміч Василь Петрович

Хіміч Василь Петрович
Народився10 жовтня 1930(1930-10-10) Редагувати інформацію у Вікіданих
Маньківка, Бершадський район, Українська СРР, СРСР
Помер16 квітня 2014(2014-04-16) Редагувати інформацію у Вікіданих (83 роки)
Будьонне, Ніжинський сільський округ, Район імені Габіта Мусрепова, Північноказахстанська область, Казахстан
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьукраїнець
Діяльністьполітик, механізатор
Посададепутат Верховної ради СРСР[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «За освоєння цілинних земель»
золота медаль ВДНГ срібна медаль ВДНГ бронзова медаль ВДНГ
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Хіміч.

Василь Петрович Хіміч (Химич) (10 жовтня 1930(19301010), село Маньківка, тепер Гайсинського району Вінницької області — 16 квітня 2014, село Будьонне району імені Габіта Мусрепова Північноказахстанської області, Казахстан) — радянський діяч, цілинник, бригадир тракторно-польової бригади радгоспу «Ніжинський» Куйбишевського району Кокчетавської області Казахської РСР. Депутат Верховної ради СРСР 7-го скликання. Герой Соціалістичної Праці (8.04.1971).

Життєпис

Народився в багатодітній селянській родині. Батько загинув на фронтах німецько-радянської війни.

Закінчив три класи школи. Трудову діяльність розпочав у 1946 році колгоспником, причіпником, потім трактористом Устянської машинно-тракторної станції (МТС) Бершадського району Вінницької області.

У 1950—1953 роках служив у Радянській армії.

У 1953—1954 роках — водій цукрового заводу в селі Красносілка Бершадського району Вінницької області.

У 1954—1955 роках навчався в ремісничому училищі сільського господарства у місті Гайвороні Кіровоградської області.

У 1955 році, здобувши спеціальність тракториста-комбайнера, Василь Хіміч, за путівкою Вінницького обкому ЛКСМ України, вирушив на освоєння цілинних та перелогових земель у Казахську РСР. У 1955—1957 роках працював трактористом, комбайнером, шофером радгоспу «Убаганський» Карасуського району Кустанайської області.

У 1957 році перейшов до радгоспу «Ніжинський» Рузаєвського (з 1969 року — Куйбишевського) району Кокчетавської області Казахської РСР (нині — район імені Габіта Мусрепова Північно-Казахстанської області Казахстану). Перші два роки працював шофером, трактористом, комбайнером радгоспу «Ніжинський». З січня 1960 по 1982 рік працював бригадиром 3-ї тракторно-польової бригади радгоспу «Ніжинський» Куйбишевського району Кокчетавської області. Член КПРС з 1961 року.

У 1969 році колектив бригади Хіміча отримав по 23,6 центнера зерна з гектара, собівартість одного центнера склала 2,07 рубля, що було нижче від планової на 1 рубль 76 копійок. Тоді передовій бригаді було присвоєно звання «Коллектив високої культури землеробства», а у радгоспі «Ніжинський» було утворено обласну школу передового досвіду.

У 1982—1992 роках — агроном у радгоспі імені Будьонного Куйбишевського району Кокчетавської області Казахської РСР.

З 1992 року — на пенсії. Помер 16 квітня 2014 року в селі Будьонне району імені Габіта Мусрепова.

Нагороди

Примітки

Джерела

  • Депутаты Верховного Совета СССР. 7 созыв. Издание Президиума Верховного Совета СССР. Москва, 1966 (рос.)