Хімена Діас

Хімена Діас
Народиласяне пізніше 24 липня 1046
Ов'єдо, Астурійське королівство
Померла1116
Кастрільйо-дель-Валь, Бургос, Кастилія і Леон, Іспанія[1]
ПохованняМогила Сідаd
Країна Кастильське королівство
Суспільний станшляхтич[d]
БатькоDiego Fernández de Oviedod[2]
МатиChristinad[3]
У шлюбі зСід Кампеадор
ДітиCristina Rodríguezd[2], Diego Rodríguezd[2] і María Rodríguezd

Хімена Діас (ісп. Jimena Díaz; бл. 1046 — бл. 1116) — володарка Валенсії в 1099—1102 роках.

Життєпис

Належала до астуро-леонської знаті. Донька Дієго Фернандеса, графа Ов'єдо, та Христини Діас. Народилася близько 1046 року. Між 1074 та 1076 року вийшла заміж за Родріго Діаса де Вівара (відомого в подальшому як Сід КАмпеадор).

Хімена Діас всюди супроводжувала свого чоловіка, ймовірно у 1080—1086 роках в Сарагосі, потім в Астурії. У 1089 році після вигнання чоловіка з Кастилії Хімену разом з дітьми було ув'язнено.

Лише у 1094 році, коли Родріго Діас захопив Валенсію, Хімену з дітьми було звільнено. Вона перебралася до Валенсії. У 1099 року після смерті чоловіка стала сеньйорою Валенсії, але визнала зверхність імператора Альфонсо VI. У 1102 році не маючи змоги боронити Валенсію від військ Альморавідів було прийнято рішення спалити її та відступити.

1103 року деякий час мешкала в монастирі Сан-Педро-Карденья. Потім пересилилася до Бургосу, де померла близько 1116 року.

Родина

Чоловік — Родріго Діас де Вівар, правитель Валенсії

Діти:

  • Христина (бл. 1075—?), дружина Раміро Санчеса, сеньйора Монсона. Мати наваррського короля Гарсії IV
  • Дієго (бл. 1076—1097)
  • Марія (1077—1105), дружина Рамон-Беренгера III, графа Барселони і Провансу

Джерела

  • Torres Sevilla-Quiñones de León, Margarita Cecilia (1999). Linajes nobiliarios de León y Castilla: Siglos IX—XIII (in Spanish). Salamanca: Junta de Castilla y León, Consejería de educación y cultura. ISBN 84-7846-781-5.
  • Montaner Frutos, Alberto, ed. (2011). Cantar de mio Cid (in Spanish). Barcelona: Galaxia Gutenberg; Real Academia Española. ISBN 978-84-8109-908-9.
  1. ↑ Іспанська королівська академія історії — 1738.
  2. ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
  3. ↑ Pas L. v. Genealogics — 2003.