Хіліарх

Хіліарх χιλίαρχος

Хіліарх (грец. χιλίαρχος, χιλιάρχης, χιλιαρχοῦντος) — посада командира хіліархії, тобто тисячі легкоозброєних воїнів у Стародавній Македонії та Елліністичному Єгипті.

Склад хілархії

Теоретично хіліархія складала 1/16 частину фаланги та поділялась на 2 пентесіархії або 4 сінтагми, або 64 лохи (лох мав 16 осіб). Таким чином Хіліархія включала до свого складу 1024 особи.

Історія

Вперше термін хіліарх було використано у державі Ахеменідів. Історик Арріан згадував про хіліарха Набарзана[1], якому приписував командування 30 тисячами вершників[2].

Перський хіліарх як командир лейб-гвардії, що складалась з 1000 особистих охоронців царя, був зобов'язаний надавати царю щоденні рапорти та вводити до нього послів і прохачів, відігравав важливу роль у суді Ахеменідів. Після смерті Александра Великого посада хіліарха вважалась досить високою та почесною. Серед найвідоміших хіліархів були Пердікка та Кассандр.

У євангельській оповіді про арешт Ісуса Христа зазначається, що Юда йшов на чолі загону римської когорти з тисячоначальником (хіліархом).

Примітки

1. Анабасис Александра, кн. 3:21
2. Перська лінійна піхота, 333 рік до н. е. Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 30 листопада 2016. [Архівовано 2016-06-01 у Wayback Machine.]

Джерела

• Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
• Glossary of Greek Military Positions [Архівовано 21 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)