|
Хуан Кабеса-де-Вака
Хуа́н Кабе́са-де-Ва́ка (ісп. Juan Cabeza de Vaca; ? — 12 січня 1413) — кастильський католицький священик. Єпископ Коїмбрський (1377—1384), Куенківський (1396—1407) і Бургоський (1407—1412). Представник кастильського роду Кабеса-де-Вака. Точна дата і місце народження невідомі. Під час церковного розколу став на бік авіньйонський антипап (1378). На початку португальського міжкоролів'я підтримав претензії кастильського короля Хуана І на португальську корону (1383). Залишив Португалію після поразки кастильців, повернувся до Кастилії. Очолював діоцезії в Куенці й Бургосі. Перетворив куенківську синагогу на Церкву святої Марії (1405). Фундував Бургоську церкву святого Миколая (1408). Брав участь у Гвадалахарських кортесах (1408) і Перпіньянському соборі (1408—1409). Був легатом антипапи Бенедикта ХІІІ до французького короля Карла VII. Дарував єронімітам Монтекорбанський монастир святої Марії (1410). Помер у Бургосі, Кастилія. Похований у Бургоському соборі. Імена
ЖиттєписХуан Кабеса-де-Вака народився у Кастилії. Точна дата і місце його народження невідомі. Він був братом Педро Фернандеса Кабеси-де-Ваки, магістра Ордена Сантьяго, який загинув під час облоги Лісабона 1384 року[1]. До призначення єпископом Хуан працював деканом Толедського собору. 12 лютого 1377 року його поставили головою Коїмбрської діоцезії в Португалії[1]. Під час церковного розколу 1378 року Хуан виступив прибічником авіньйонського антипапи Климента VII[1]. На початку чергової португальсько-кастильської війни 1381 року португальський уряд звинуватив коїмбрського єпископа Хуана у підтримці кастильців й кинув до в'язниці[1]. Про це згадує лист антипапи від 1 травня 1387 року адресований єпископам Толедо і Севільї[1]. 1382 року Хуан брав участь у розробці португальсько-кастильського мирного договору разом із лісабонським єпископом Мартіном Саморським і гуардським єпископом Афонсу Коррейєю[2]. За умовами цієї угоди португальська інфанта Беатриса, донька португальського короля Фернанду I, мусила одружися із кастильським королем Хуаном І[2]. Наприкінці 1383 року, з початком португальського міжкоролів'я, Хуан увійшов до числа про-кастильської партії, що виступала за об’єднання Португалії й Кастилії під владою кастильського короля Хуана І. Коли в Лісабоні спалахнуло повстання патріотів, коїмбрський єпископ підтримав вторгнення кастильських військ. Ймовірно, після поразки під Лісабоном, обрання новим королем Жуана І та розгрому кастильців під Алжубарротою, Хуан покинув Португалію, повернувся до Кастилії й роками не відвідував своєї діоцезії. 15 листопада 1396 року новий авіньйонський антипапа Бенедикт XIII призначив Хуана єпископом Куенкським[1]. На нових землях він сприяв розвитку монастирів. 1405 року єпископ перетворив міську синагогу на Церкву святої Марії[1]. 14 березня 1407 року Хуана призначили єпископом Бургоським[1]. Наступного року він збудував у Бургосі красиву Церкву святого Миколая[1]. 1408 року Хуан брав участь у Гвадалахарських кортесах, про що свідчить хроніка короля Хуана ІІ[1]. Він також відвідував Перпіньянський собор, скликаний антипапою Бенедиктом XIII[1]. Останній цінував бургоського єпископа й утримував при собі близько 2 років. Хуан виконував доручення антипапи, зокрема був його легатом до французького короля Карла VII[1]. 1410 року Хуан повернувся до Бургоса й дарував єронімітам Монтекорбанський монастир святої Марії біля Санатадера[1]. У 1411—1412 роках він провів синод Бургоської діоцезії[1]. Хуан помер 12 січня 1413 року в Бургосі, Кастилія. Його похвали у Бургоському соборі, в каплиці Івана Хрестителя. У XVI столітті на його могилі встановили кам’яний надгробок з помилковою датою смерті «1412»[1]. Праці
ПриміткиДжерела
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||
