Христинівка (село, Уманський район)

село Христинівка
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Уманський район
Тер. громада	Христинівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA71060230260024910
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	1642
Населення	3088 (на 2001 рік)
Площа	0 км²
Густота населення	0 осіб/км²
Поштовий індекс	20009
Телефонний код	+380 4745
Географічні дані
Географічні координати	48°51′4″ пн. ш. 29°58′4″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	248 м
Місцева влада
Адреса ради	20009, Черкаська обл.,Уманський р-н, с. Христинівка
Сільський голова	Сокур Богдан Валерійович
Карта
Христинівка
Христинівка
Мапа
Христинівка у Вікісховищі

Христи́нівка — село в Україні, у Христинівській міській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване на обох берегах річки Синичка (притока Канельки) за 7 км на північ від міста Христинівка.

Історія

Територія сучасного села, як свідчать археологічні знахідки, була заселена ще з IV століття до нашої ери.[1]

Вперше згадується в подимному реєстрі Брацлавського воєводства 1643 р., який зберігається в Любліні (Польща) під назвою Chrystypol.[2] Отже. поселення, початково називалось Христиполем.[3]

В 1654 році, в ході національно-визвольної війни, військо коронного гетьмана Чарнецького штурмом захопило і майже знищило Христинівку.

В 1665 році загони уманського полковника Івана Сербина заволоділи багатьма населеними пунктами, в тому числі й Христинівкою. З 1667 року за Андрусівським миром Христинівка знову у складі Польщі.

1768 року тут налічувалося 146 дворів (846 осіб), а через 15 років — 209 дворів (1370 осіб).[4]

У другій половині 18 століття селом володів Станіслав Щенсний Потоцький і воно входило до Соколівського ключа.[5]

З 1793 року Христинівка, як і вся Правобережна Україна, під окупацією Російської імперії. З 1797 вона входить до Уманського повіту Київської губернії.

У другій половині 19 століття у місцевості починає розвиватись промисловість, що започаткувало залізничний вузол Христинівку.

На початку 20 століття у Христинівці на кожне із 294 селянських господарств припадало в середньому 2,6 десятини землі, а 27 її зовсім не мали. У 47 родин не було тягла. 1912 року 120 господарств Христинівки були безземельними, а в 72-х налічувалося всього 25 (?) десятин землі. 97 господарств мали від 1 до 2, а 138 від 2 до 3 десятин. Лише 4 господарства володіли 10 і більше десятинами. З-поміж безземельних господарств — 70 не мали худоби.[6] Населення села і вузла обслуговували лікар та фельдшер. В їхньому розпорядженні був медичний пункт і невелика аптека. Крім церковнопарафіяльної школи, в селі було двокласне міністерське і двокласне залізничне училища. Село мало поштово-телеграфну станцію.

Під час Голодомору 1932—1933 років, тільки за офіційними даними, від голоду померло 229 мешканців села.[7]

Незадовго до німецько-радянської війни тут була створена хлібна база № 86.

20 вересня 2014 року в селі з архіпастирським візитом побував митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан, під час якого звершив освячення новозбудованого храму Різдва Пресвятої Богородиці[8].

Населення

За даними перепису 2001 року в селі проживало 3088 осіб.

Мовний склад

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[9]:

Мова	Чисельність, осіб	Доля
Українська	3 017	97,70 %
Російська	52	1,68 %
Інше	19	0,62 %
Разом	3 088	100,00 %

Відомі люди

Панченко Юхим Миколайович — козак Армії Української Народної Республіки. Народився у селі Христинівка в 1899 році. В Армії УНР з 1919. Служив у 16-й бригаді 6-й Січової дивізії. Під час Другого Зимового походу — партизанського антибільшовицького рейду — козак 4-й Київської дивізії. В бою під с. Малі Миньки (в межах сучасної Житомирської області) 17 листопада 1921 року потрапив у полон. 22 листопада, у містечку Базар, розстріляний разом з 359 іншими полоненими, що одноголосно відмовились перейти до Червоної Армії. В оприлюдненому більшовиками списку значиться під 263 номером. Реабілітований 27 квітня 1998 року.[10]

Галерея

• 
  Вулиця Центральна
• 
  Сільська рада
• 
  Школа
• 
  Дитсадок
• 
  Будинок культури
• 
  Ставок на річці Синичка
• 
  Пам'ятник воїнам-односельцям

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

Примітки

1. Горохівський П. І. Уманщина в епоху міді-бронзи (PDF).
2. [Ekstrakty z akt sądów grodzkich bracławskich z lat 1583, 1603, 1607, 1625-1630, 1637-1639, 1643-1647] (польська) .
3. Архив Юго-Западной России, ч. 7, т. 2. — С. 395.
4. Український історичний журнал, 1965. — № 6. — С. 110.
5. Biblioteka Muzeum Narodowego w Krakowie. - Znak. 90. Książka inwentarzow dobr kluczow [...] graffow Potockich [...].1787.
6. Итоги переписи скота у сельского крестьянского населения Киевской губернии в 1912 году, стор.491.
7. Голодомор 1932-33 років на Черкащині. Портал Черкаської обласної державної адміністрації. Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 7 червня 2013. [Архівовано 2014-03-23 у Wayback Machine.]
8. Митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан освятив новозбудований храм у с. Христинівка. Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 25 вересня 2014. [Архівовано 2016-04-06 у Wayback Machine.]
9. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
10. Державний архів СБУ, арх. 74629 фп., т. 1 — Арк. 289–289 зв. // Додаток "Короткі біографії уродженців Черкащини, учасників Другого зимового походу Армії УНР, яких розстріляно в містечку Базар Волинської губернії у листопаді 1921 р." (підготував Р.Коваль) до книги: Р.Коваль. Коли кулі співали. Біографії отаманів Холодного Яру і Чорного лісу. - К.-Вінниця: Державна картографічна фабрика. 2006.

Посилання

• Детальніше про село
• Детальніше про село
• Погода в селі Христинівка [Архівовано 7 лютого 2008 у Wayback Machine.]