Хохлов Анатолій Михайлович
Хохлов Анатолій Михайлович (8 червня 1938 — 16 січня 2025[1]) — професор, доктор сільськогосподарських наук, академік УАН, Відмінник аграрної освіти та науки, вчений-зоотехнік, професор кафедри генетики, розведення та селекційних технологій в тваринництві Державного біотехнологічного університету. БіографіяАнатолій Михайлович народився в с. Високе Прохорівського району Бєлгородської області. Протягом 1946—1955 років навчався в школах с. Високе, Гусєк-Погорелівка та Олександрівка Бєлгородської області. Протягом 1955—1960 років студент Харківського зооветеринарного інституту. Протягом 1960—1962 років був головним зоотехніком Бєлгородської державної племінної станції (селище Майське). З жовтня 1962 по 1963 роки працював директором Бєлгородської державної племінної станції (селище Майське). З березня 1963 по 1966 роки аспірант кафедри розведення і генетики тварин Харківського зооветеринарного інституту; захистив дисертацію з теми «Изучение результатов скрещивания свиней крупной белой породы и дандрас при разном уровне протеинового питания»; присуджено науковий ступінь кандидата сільськогосподарських наук. Протягом 1966—1968 років працював асистентом кафедри розведення і генетики тварин Харківського зооветеринарного інституту. Протягом 1968—1977 років працював доцентом кафедри розведення і генетики тварин Харківського зооветеринарного інституту. З липня 1977 по 1980 роки працював заступником декана, декан Зооінженерного факультету Харківського зооветеринарного інституту. З березня 1980 по 1992 роки був головою Дергачівського районного виконавчого комітету. З квітня 1992 по 1994 роки був представником Президента України в Дергачівському районі, голова районної державної адміністрації. З вересня 1994 по 1997 роки працював доцентом кафедри розведення і генетики сільськогосподарських тварин Харківського зооветеринарного інституту. З березня 1997 по 1998 роки працював начальником управління сільського господарства та продовольства при Дергачівській районній державній адміністрації, за сумісництвом на 0.25 ставки посади доцента розведення і генетики сільськогосподарських тварин Харківського зооветеринарного інституту. Протягом 1998—2008 років працював доцентом кафедри розведення і генетики сільськогосподарських тварин, потім розведення тварин, генетики та біотехнології, потім генетики, селекції та біотехнології Харківського зооветеринарного інституту. Протягом 2001—2014 років працював проректором з виховної роботи, потім керівником «Центру культури та виховання» Харківської державної зооветеринарної академії. У серпні 2001 року рішенням Вченої ради Харківського зооветеринарного інституту присвоєно звання професора кафедри розведення сільськогосподарських тварин і генетики. У вересні 2007 року рішенням ВАК Міністерства освіти і науки РФ присуджено науковий ступінь доктора сільськогосподарських наук. У 2008 році переведено на посаду професора кафедри генетики, селекції та біотехнології. У квітні 2009 року рішенням ВАК України присуджено науковий ступінь доктора сільськогосподарських наук. У 2012 році працював завідувачем кафедри генетики, розведення та селекції. У 2013 році працював завідувачем кафедри прикладної біології, водних біоресурсів і мисливського господарства ім. професора О. С. Тертишного. З 2014 року Анатолій Михайлович працював завідувачем кафедри генетики, розведення та селекційних технологій. У 2016 році був обраний дійсним членом Української академії наук. З 2021 року по теперішній час професор кафедри генетики, розведення та селекційних технологій у тваринництві Державного біотехнологічного університету. 16 січня 2025 року пішов із життя ПраціАнатолій Михайлович автор більше ніж 820 наукових праць, в тому числі підручників, посібників, монографій - 37, отримано 4 патента і 2 свідоцтва. Відзнаки та нагороди
ПриміткиДжерелаХохлов Анатолій Михайлович: біобібліографічний покажчик наукових праць за 1964—2018 роки: до 80-річчя від дня народження / укладачі: З. І. Шакула, О. В. Фетісова; за ред. Г. В. Свириденко, Т. О. Зінченко; Наукова бібліотека Харківської держ. зоовет. академії. Харків: РВВ ХДЗВА, 2019. 168 с. |